Квітка лотоса

Квітка лотоса (санскр. padma, тибетською པདྨ་, pad ma) — один із восьми сприятливих символів тибетського буддизму, які називають Аштамангала.

Лотос символізує чистоту, духовне пробудження та звільнення від невідання, прив'язаності й інших затьмарень розуму.

Подібно до того, як лотос виростає з мулу й піднімається над каламутною водою, залишаючись чистим, людина може досягти пробудження, перебуваючи у світі страждання та невідання. Коріння лотоса перебуває в мулі, стебло проходить крізь воду, а квітка розкривається над її поверхнею. Цей образ символізує духовний шлях від невідання до мудрості та звільнення.

У буддійській традиції лотос також уособлює чистоту тіла, мовлення й розуму. На лотосових тронах часто зображують будд і бодгісаттв, підкреслюючи їхню свободу від затьмарень.

Особливе значення лотос має для Авалокітешвари, бодгісаттви великого співчуття, якого також називають Падмапані — «Той, хто тримає лотос». Лотос присутній і в самій мантрі Авалокітешвари, що міститься в цьому барабані: Ом Мані Падме Хум — «коштовність у лотосі».