Дослідження дванадцяти ланок

Санскари (санскр. санскара, палі санкхара) — одне з найбагатозначніших і найтрудніших для перекладу понять у буддійській думці. Його значення змінюється залежно від контексту, тож ось основні пласти.

Етимологія. Від кореня кри («робити, чинити») з префіксом сам- («разом, повно»). Буквально — «те, що складене/зібране докупи», «впорядковане», «підготовлене», «сформоване». Звідси два взаємопов’язані напрямки значення: санскара як активне формування (процес складання) і санскара як сформоване (результат, утворення).

У загальному буддійському вжитку — це будь-яке зумовлене, складене явище, на противагу незумовленому (асанскрита), яким є лише нірвана. У цьому широкому сенсі «усі санскари непостійні» (саббе санкхара анічча) означає: усе складене — минуще.

У вченні про п’ять скандг санскари — це четверта скандга (санскара-скандга), купа вольових формувань. Сюди входять наміри, спонукання, емоційні й характерологічні схильності, всі ментальні фактори, які «ліплять» досвід і задають напрямок діянню. Це те, що перетворює нейтральне відчуття й сприйняття на вчинок, — воля (четана) як серцевина.

У ланцюзі залежного виникнення (пратітясамутпада), про який і йдеться у 26-му розділі ММК, санскари — це друга ланка, зумовлена невіданням. Тут вони означають передусім карму-формування: вольові діяння тіла, мовлення й розуму (ті самі «три способи», про які говорить строфа 26.1), що лишають кармічний слід і зумовлюють нову свідомість, нове народження. Саме в цьому вузькому, технічному сенсі санскари «витворюються заради нового існування».

Труднощі перекладу. Українською (як і іншими європейськими мовами) жодне одне слово не покриває всього обсягу. Залежно від контексту вживають: «формування», «витвори», «вольові утворення», «спонуки», «складені явища», «зумовлене». Тому в перекладах ММК часто лишають просто «санскари» — як технічний термін.

У строфі 26.1 йдеться саме про другий, кармічний сенс: невіглас, огорнутий авід’єю, здійснює тілесні, мовні й ментальні вольові діяння, і ці діяння ведуть до нового народження в тій чи іншій долі (ґаті).

Санскритське нішічяте — пасив від кореня січ («лити, поливати, зрошувати»). Це та сама метафора, що й у сільськогосподарських образах: насіння, кинуте у ґрунт, зрошується водою, щоб прорости. Буддійський образ тут такий: свідомість (віджняна) сходить у лоно, наче насіння, і там «зрошується», тобто отримує вологу й поживу, з якої розгортається нама-рупа — ім’я-й-форма, психофізичний організм зародка.

Дотик = імпульс.