Застава без воріт

Передмова Уменя

Буддизм бере розум за свою основу, а відсутність брами — за свою браму.

Але якщо брами немає, то як же крізь неї пройти?

Хіба ви не чули вислову: «Те, що входить через браму, не є скарбом вашого дому. Те, що здобуте завдяки зовнішнім обставинам, зрештою зруйнується».

Однак навіть такі слова — це наче здіймати хвилі за відсутності вітру або роздирати здорову шкіру, створюючи рану.

Що вже казати про тих, хто чіпляється за слова й вислови, намагаючись через них досягти розуміння? Це наче намагатися вдарити місяць палицею або чухати ногу крізь чобіт. Який це має стосунок до істини?

Улітку 1228 року, за правління під девізом Шаодін, Хуейкай (Умень) був старшим ченцем у монастирі Лунсян у Дунцзя. Коли ченці звернулися до нього по настанови, він почав використовувати коани давніх майстрів як уламки черепиці, якими можна стукати у браму, скеровуючи учнів відповідно до їхніх здібностей.

Зрештою ці настанови були записані й непомітно склали збірку. Від самого початку не було задуму розташовувати їх у певному порядку — так утворилося сорок вісім випадків.

Збірка отримала назву «Уменьгуань» — «Застава без брами».

Якщо ти людина рішуча, то, не зважаючи на небезпеку й загрозу загибелі, увірвешся прямо вперед із самим лише мечем у руці.

Тоді навіть восьмирукий Натá не зможе тебе зупинити.

Навіть двадцять вісім патріархів Заходу й шість патріархів Сходу, лише відчувши твоє наближення, благатимуть про пощаду.

Але якщо ти вагатимешся, це буде наче спостерігати крізь вікно за вершником, що мчить повз: варто лише кліпнути оком — і він уже зник.

Вірш

Великий Шлях не має брами,
та тисячі різних шляхів ведуть до нього.

Пройшовши крізь цю заставу,
ти сам вільно крокуєш між Небом і Землею.

Випадок 1. «Му» Чжаочжоу (趙州狗子)

Один монах запитав наставника Чжаочжоу:

— Чи має собака природу Будди?

Чжаочжоу відповів:

— Му (無).

Коментар Уменя

Щоб опанувати чань, необхідно пройти крізь браму патріархів. Щоб досягти тонкого прозріння, необхідно повністю обірвати шляхи мислення.

Якщо ти не пройдеш крізь цю браму й не обірвеш шляхи мислення, то будеш подібний до духа, що чіпляється за трави й дерева.

Тож скажіть, що таке брама патріархів?

Це лише один-єдиний ієрогліф — 無 («Му»). Саме він є брамою школи чань.

Тому цей твір і називається «Безбрамна брама чань» (禪宗無門關).

Якщо зможеш пройти крізь неї, то не лише зустрінешся з Чжаочжоу віч-на-віч, а й зможеш іти пліч-о-пліч із патріархами минулих поколінь, переплівши з ними брови, дивлячись тими самими очима й чуючи тими самими вухами.

Хіба це не привід для радості?

Чи є серед вас ті, хто бажає пройти крізь цю браму?

Підніми всі триста шістдесят кісток і суглобів свого тіла, усі вісімдесят чотири тисячі пор шкіри. Усім своїм єством породжуй великий сумнів і зосередься на одному ієрогліфі — 無.

Тримай його у свідомості вдень і вночі. Не розумій його як нігілістичну порожнечу й не тлумач через протиставлення «є» та «немає».

Це буде подібно до того, ніби ти проковтнув розпечену залізну кулю, яку не можеш виплюнути, хоч як намагайся.

Усі хибні знання й оманливі уявлення, накопичені раніше, поступово зникнуть. Якщо практикуватимеш достатньо довго й наполегливо, внутрішнє та зовнішнє природно зіллються в одне.

Ти сам знатимеш це, але не зможеш передати іншим — подібно до німого, якому наснився сон.

А потім раптово станеться прорив, що вразить небеса й стрясе землю.

Це буде так, ніби ти вихопив великий меч із рук могутнього полководця Гуань Юя й заволодів ним.

Зустрінеш Будду — убий Будду. Зустрінеш патріарха — убий патріарха.

На межі життя і смерті ти здобудеш цілковиту свободу, а серед шести світів існування та чотирьох способів народження вільно перебуватимеш у грайливому самадгі.

Але як саме слід здійснювати цю практику?

Збери всі сили свого життя й підніми перед собою цей єдиний ієрогліф — 無.

Якщо не перериватимеш зусиль, то все станеться подібно до того, як від однієї іскри спалахує священна свічка.

Вірш Уменя

狗子佛性
Природа Будди в собаки —
全提正令
проголошено остаточний наказ.

纔渉有無
Щойно торкнешся «є» чи «немає» —
喪身失命
втратиш і тіло, і життя.

Випадок 2. Лисиця Байчжана

Коли наставник Байчжан виголошував проповіді, один старий чоловік завжди йшов за ченцями до головної зали й слухав його.

Коли ченці залишали залу, старий також ішов.

Але одного дня він залишився. Байчжан запитав його:

— Хто ти, той, хто стоїть переді мною?

Старий відповів:

— Я не людина.

У давні часи, за Будди Каш'япи, я був настоятелем і жив на цій горі.

Одного разу учень запитав мене:

— Чи підпадає людина великої практики під дію причин і наслідків?

Я відповів:

— Ні, не підпадає під дію причин і наслідків.

Відтоді я був приречений на п'ятсот народжень у тілі дикої лисиці.

Тепер я прошу вас, наставнику, дати мені слово, яке здійснить поворот і звільнить мене від існування лисицею.

І він запитав:

— Чи підпадає людина великої практики під дію причин і наслідків?

Байчжан відповів:

— Вона не затьмарена щодо причин і наслідків.

Щойно старий почув ці слова, він досяг великого пробудження.

Вклонившись, він сказав:

— Я вже звільнився від тіла дикої лисиці. Моє тіло залишиться за цією горою. Насмілюся попросити вас: поховайте мене за звичаєм, належним померлому ченцеві.

Байчжан наказав розпорядникові вдарити в калатало й оголосити громаді, що після полуденної трапези відбудеться похорон померлого ченця.

Ченці почали дивуватися:

— Усі в громаді здорові, і в лазареті ніхто не хворіє. Що це означає?

Після трапези Байчжан повів ченців за гору, до підніжжя скелі. Там він своїм посохом витягнув мертву дику лисицю, після чого її кремували згідно з поховальним обрядом.

Того вечора Байчжан зійшов на поміст і розповів ченцям усю цю історію.

Тоді Хуанбо запитав:

— Давній наставник дав неправильну відповідь лише на одне запитання — і через це п'ятсот народжень був дикою лисицею. А якби щоразу він відповідав правильно, ким би він став?

Байчжан сказав:

— Підійди ближче, і я тобі скажу.

Хуанбо підійшов і дав Байчжанові ляпаса.

Байчжан заплескав у долоні, засміявся й вигукнув:

— Я думав, що варвар має руду бороду, а тепер бачу перед собою самого рудобородого варвара!

Коментар Уменя

«Не підпадати під дію причин і наслідків» — чому ж через це чернець став лисицею?

«Не бути затьмареним щодо причин і наслідків» — чому ж через це старий звільнився від лисиці?

Якщо тут у тебе відкриється одне око, ти зрозумієш, як колишній Байчжан насолоджувався п'ятьмастами народженнями в образі лисиці.

Вірш Уменя

Не підпадати, не бути затьмареним —
два боки однієї гральної кістки.

Не бути затьмареним, не підпадати —
тисяча помилок, мільйон помилок.

Випадок 3. Цзюйчжи піднімає палець

Щоразу, коли майстра Цзюйчжи запитували про чань, він просто піднімав один палець.

Одного разу відвідувач запитав хлопчика-прислужника Цзюйчжи: «Чого навчає твій майстер?»

Хлопчик також підняв палець.

Почувши про це, Цзюйчжи відрізав хлопчикові палець ножем.

Хлопчик, кричачи від болю та плачучи, кинувся тікати.

Цзюйчжи покликав його назад. Коли хлопчик озирнувся, Цзюйчжи знову підняв палець.

Хлопчик раптово досяг прозріння.

Коли Цзюйчжи наближався до смерті, він сказав зібраним ченцям: «Я отримав від Тяньлуна чань одного пальця. Я користувався ним усе своє життя, але так і не вичерпав його».

Промовивши це, він відійшов у нірвану.

Коментар Уменя

Прозріння Цзюйчжи та хлопчика не міститься в пальці.

Якщо ти це зрозумієш, то побачиш, що Тяньлун, Цзюйчжи, хлопчик і ти сам — усі нанизані на один шампур.

Вірш Уменя

Цзюйчжи виставив старого Тяньлуна дурнем,
одним рухом гострого леза випробував хлопчика.

Так само, як велетень Цзюйлін лише підняв руку
і розколов гору Хуашань на тисячі частин, відкривши шлях Жовтій річці.

Примітка: Цзюйлін — міфічний велетень або божественний дух китайської традиції, який, за легендою, розділив гори, щоб відкрити шлях течії Хуанхе (Жовтої річки). Хуашань — одна з п'яти священних гір Китаю. Умень порівнює один рух ножа Цзюйчжи з могутнім рухом Цзюйліна, який усунув перешкоду для річки.

Випадок 4. Західний варвар без бороди

Хоань запитав: «Чому західний варвар не має бороди?»

Коментар Уменя

Дослідження має бути справжнім дослідженням, а прозріння — справжнім прозрінням.

Ти маєш хоча б раз особисто зустріти цього варвара, щоб по-справжньому пізнати його.

Але щойно ти кажеш, що особисто зустрів його, — вас уже стає двоє.

Вірш Уменя

Перед дурнем
не розповідай про свої сни.

Варвар без бороди —
затьмарює ясність усвідомлення.

Примітка: Західний варвар — Бодгідгарма, якого традиційно зображують із густою бородою. Коан побудований на парадоксі: чому той, хто відомий своєю бородою, не має бороди? Китайське 髭 точніше означає «вуса», хоча в англійському перекладі використано beard («борода»). Останній рядок вірша дослівно — «до ясності додає затьмарення».

Випадок 5. «Людина на дереві» Сянъяня

Монах Сянъянь сказав:

«Уявіть людину, яка висить на дереві, тримаючись зубами за гілку. Її руки не тримаються за гілки, а ноги не спираються на дерево.

Під деревом з’являється хтось і запитує: „У чому сенс приходу Бодгідгарми із Заходу?“

Якщо людина не відповість, вона залишить запитання без відповіді. Якщо ж відповість — втратить життя.

Як би ви відповіли в такій ситуації?»

Коментар Уменя

Навіть якщо твоє красномовство ллється, мов річка, від нього не буде жодної користі.

Навіть якщо ти здатен викласти все буддійське вчення, це також нічим не допоможе.

Якщо ти зможеш відповісти на це запитання, то оживиш шлях, який досі був мертвим, і умертвиш шлях, який досі був живим.

Якщо ж ні — доведеться чекати на прихід Будди Майтреї та запитати його.

Вірш Уменя

Сянъянь — справжній вигадник,
його злоба й отрута не знають меж.

Він затикає роти монахам,
і з усього їхнього тіла прориваються очі демонів.

Випадок 6. Будда піднімає квітку

Колись, під час зібрання на горі Ґрідгракута, Будда Шак'ямуні підняв квітку й показав її присутнім.

Усі мовчали.

Лише Махакассапа усміхнувся.

Будда сказав:

«Я володію Скарбницею Ока Істинної Дгарми, Дивовижним Розумом Нірвани, Істинною Природою, що не має форми, і Тонкою Брамою Дгарми, яка не спирається на слова й передається поза вченням. Усе це я довіряю Махакассапі».

Коментар Уменя

Жовтолиций Ґаутама поводився так, ніби навколо нікого не було.

Він перетворив шляхетне на нице, повісив баранячу голову, а продавав собаче м'ясо.

І ще думав, що зробив щось надзвичайне.

Але якби тоді засміялися всі присутні, як би він передав Скарбницю Ока Істинної Дгарми?

А якби Махакассапа не усміхнувся, як би він тоді її передав?

Якщо скажеш, що Скарбницю Ока Істинної Дгарми можна передати, то жовтолиций старий виявиться шахраєм, який дурить простолюд.

Якщо ж скажеш, що її неможливо передати, то чому він визнав лише Махакассапу?

Вірш Уменя

Піднявши квітку,
він уже виказав свого хвоста.

Махакассапа усміхнувся —
люди й небожителі розгубилися.

Випадок 7. Чжаочжоу: «Помий свою чашу»

Один монах запитав Чжаочжоу:

— Я щойно прибув до цього монастиря. Прошу, наставте мене.

Чжаочжоу запитав:

— Ти вже їв рисову кашу?

Монах відповів:

— Так, уже їв.

Чжаочжоу сказав:

— Тоді йди помий свою чашу.

Почувши це, монах досяг прозріння.

Коментар Уменя

Щойно Чжаочжоу відкриває рота, як показує свій жовчний міхур, оголюючи серце й печінку.

Та боюся, що цей монах не почув істини й прийняв дзвін за глечик.

Вірш Уменя

Лише через прагнення до цілковитої ясності
ти затримуєш своє осягнення.

Якби ти раніше знав, що світильник — це вогонь,
твій рис був би зварений уже давно.

Випадок 8. Сі Чжун виготовляє колісницю

Монах Юеань запитав ченця:

— Сі Чжун, перший майстер колісниць, виготовив колісницю, колеса якої мали по сто спиць. А тепер уяви, що ти прибрав обидва колеса й вісь. Що тоді залишиться?

Коментар Уменя

Якщо хтось здатен безпосередньо осягнути це, його погляд буде подібний до метеора, а його духовна спритність — до спалаху блискавки.

Вірш Уменя

Коли обертається колесо духовної дії,
навіть той, хто досяг розуміння, губиться.

У чотирьох проміжних напрямках, вгорі та внизу,
на північ, південь, схід і захід.

Випадок 9. Будда Датун Чжішен

Одного разу монах запитав майстра Сін'ян Цінжана:

— Будда Датун Чжішен сидів у медитації протягом десяти кальп, але Дгарма Будди не постала перед ним, і він не зміг досягти стану Будди. Як таке можливо?

Цінжан відповів:

— Твоє запитання цілком доречне.

Монах запитав:

— Якщо він так довго сидів на місці просвітлення, чому ж не зміг стати Буддою?

Цінжан відповів:

— Тому що він не став Буддою.

Коментар Уменя

Я визнаю прозріння старого варвара, але не визнаю його розуміння.

Коли звичайна людина прозріває, вона стає мудрецем.

Коли мудрець починає розуміти, він стає звичайною людиною.

Вірш Уменя

Краще звільнити розум, ніж тіло.
Коли розум звільнений, тіло не знає турбот.

Коли і тіло, і розум цілковито звільнені,
навіть безсмертним не потрібні титули й почесті.

Випадок 10. Ціншуй у цілковитих злиднях

Ціншуй сказав Цаошаню:

— Ціншуй перебуває у цілковитих злиднях. Прошу, вчителю, допоможіть йому.

Цаошань покликав:

— Ціншую!

— Так, учителю! — відгукнувся Ціншуй.

Цаошань сказав:

— Ти вже випив три чаші найкращого вина в Китаї, а все ще кажеш, що навіть губ не змочив!

Коментар Уменя

Ціншуй удав, ніби відступає. Який був його задум?

Цаошань мав око Будди й розгледів намір свого співрозмовника.

Та хоч це й так, скажіть мені: у який саме момент Ціншуй випив вино?

Вірш Уменя

Бідний, немов Фань Дань,
духом подібний до Сян Юя.

Хоч і не має засобів до існування,
насмілюється змагатися з найбагатшими.

Випадок 11. Чжаочжоу випробовує відлюдників

Чжаочжоу прийшов до оселі одного відлюдника й запитав:

— Є хто? Є хто?

Відлюдник підняв стиснутий кулак.

Чжаочжоу сказав:

— Вода надто мілка, щоб тут пришвартувати човен.

І пішов геть.

Прийшовши до оселі іншого відлюдника, він знову запитав:

— Є хто? Є хто?

Цей відлюдник також підняв стиснутий кулак.

Чжаочжоу сказав:

— Вільний давати й відбирати, вбивати й дарувати життя.

І глибоко вклонився.

Коментар Уменя

Обидва однаково підняли стиснуті кулаки. Чому ж одного Чжаочжоу визнав, а іншого відкинув?

Ну ж бо, скажіть, у чому тут заковика?

Якщо ви зможете сказати тут одне поворотне слово, то побачите, що язик Чжаочжоу не має кісток: він то піднімає інших, то валить їх додолу, діючи з цілковитою свободою.

Та хоч це й так, що вдієш із тим, що обидва відлюдники також розгледіли Чжаочжоу наскрізь?

Якщо скажете, що один із відлюдників кращий за іншого, — у вас немає ока прозріння.

Якщо скажете, що між ними немає різниці, — у вас також немає ока прозріння.

Вірш Уменя

Погляд — мов зірка, що падає,
дія — мов спалах блискавки.

Ніж, що забирає життя,
меч, що дарує життя.