Настанова Рагулі в Амбалаттхіці

Так я чув. Одного разу Благословенний перебував поблизу Раджаґаги, у Бамбуковому гаю, в Білчиному заповіднику.

У той час шановний Рагула перебував в Амбалаттхіці.

Увечері Благословенний вийшов з усамітнення й пішов до Амбалаттхіки, до шановного Рагули.

Шановний Рагула ще здалеку побачив Благословенного, що наближався. Побачивши його, він приготував сидіння й воду для миття ніг.

Благословенний сів на приготоване місце й омив ноги. Шановний Рагула вклонився Благословенному й сів збоку.

Тоді Благословенний залишив у посудині трохи води й запитав шановного Рагулу:

«Рагуло, бачиш цю невелику кількість води, що залишилася в посудині?»

— Так, шановний.

— Так само мало, Рагуло, аскетичного життя залишається в тих, хто не відчуває сорому за свідому неправду.

Тоді Благословенний вилив ту невелику кількість води й запитав:

— Рагуло, бачиш, як цю воду вилили?

— Так, шановний.

— Так само відкинуте аскетичне життя тих, хто не відчуває сорому за свідому неправду.

Тоді Благословенний перевернув посудину догори дном і запитав:

— Рагуло, бачиш цю перевернуту посудину?

— Так, шановний.

— Так само перевернуте аскетичне життя тих, хто не відчуває сорому за свідому неправду.

Потім Благословенний поставив посудину правильно й запитав:

— Рагуло, бачиш цю посудину — порожню й пусту?

— Так, шановний.

— Так само порожнє й пусте аскетичне життя тих, хто не відчуває сорому за свідому неправду.

Рагуло, уяви царського бойового слона — з великими бивнями, могутнього, породистого, навченого для битви.

У бою він діє передніми ногами, задніми ногами, передньою частиною тіла, задньою частиною тіла, головою, вухами, бивнями й хвостом — але береже свій хобот.

Тоді його погонич думає:

«Цей царський бойовий слон використовує передні й задні ноги, тіло, голову, вуха, бивні й хвіст, але береже хобот. Отже, він ще не віддав свого життя цілковито».

Але коли цей бойовий слон починає використовувати в бою також і хобот, погонич думає:

«Тепер цей царський бойовий слон віддав своє життя цілковито. Немає тепер нічого, чого він не зробив би».

Так само, Рагуло, про того, хто не відчуває сорому за свідому неправду, я кажу: немає такого зла, якого він не міг би вчинити.

Тому, Рагуло, тобі слід тренуватися так: «Я не говоритиму неправди навіть жартома».

— Як ти думаєш, Рагуло, для чого потрібне дзеркало?

— Для того, щоб розглядати себе, шановний.

— Так само, Рагуло, дії тілом слід робити, раз у раз перевіряючи їх; дії мовою слід робити, раз у раз перевіряючи їх; дії розумом слід робити, раз у раз перевіряючи їх.

Коли ти збираєшся здійснити дію тілом, тобі слід перевірити цю дію:

«Чи ця дія тілом, яку я хочу здійснити, призведе до шкоди мені, до шкоди іншому або до шкоди обом? Чи є вона невмілою дією, що породжує страждання й має страждання своїм наслідком?»

Якщо, перевіряючи її, ти розумієш: «Ця дія призведе до шкоди мені, іншому або обом; вона невміла, породжує страждання й має страждання своїм наслідком», — такої дії тілом тобі безумовно не слід робити.

Але якщо ти розумієш: «Ця дія не призведе до шкоди ані мені, ані іншому, ані обом; вона вміла, породжує щастя й має щастя своїм наслідком», — таку дію тілом можна здійснити.

Так само, коли ти вже здійснюєш дію тілом, тобі слід перевіряти її.

Якщо бачиш, що вона призводить до шкоди собі, іншому або обом, — припини її.

Якщо бачиш, що вона не призводить до такої шкоди, — продовжуй її.

І після того, як ти здійснив дію тілом, тобі слід знову її перевірити.

Якщо бачиш, що вона призвела до шкоди собі, іншому або обом, була невмілою й принесла страждання, тобі слід відкрити її, визнати й розповісти про неї Вчителеві або мудрим товаришам у святому житті. Визнавши й відкривши її, тобі слід надалі стримуватися.

Якщо ж бачиш, що дія не принесла шкоди й була вмілою, тобі слід перебувати в радості й задоволенні, день і ніч навчаючись умілих станів.

Так само, Рагуло, перед тим як щось сказати, тобі слід перевірити:

«Чи те, що я хочу сказати, призведе до шкоди мені, іншому або обом? Чи є це невмілою дією мовою, що породжує страждання й має страждання своїм наслідком?»

Якщо так — не говори цього.

Якщо це не завдає шкоди ані тобі, ані іншому, ані обом, є вмілим і має щасливий наслідок — це можна сказати.

Коли ти вже говориш, продовжуй перевіряти свою мову.

Якщо бачиш, що вона завдає шкоди, — припини.

Якщо не завдає — продовжуй.

І після того, як щось сказав, знову перевір це.

Якщо сказане завдало шкоди тобі, іншому або обом, було невмілим і мало болісний наслідок, тобі слід відкрити це, визнати й розповісти Вчителеві або мудрим товаришам у святому житті, а потім надалі стримуватися.

Якщо сказане не завдало шкоди й було вмілим, перебувай у радості й задоволенні, день і ніч навчаючись умілих станів.

Так само, Рагуло, перед дією розумом тобі слід перевірити її:

«Чи ця дія розумом призведе до шкоди мені, іншому або обом? Чи є вона невмілою, породжує страждання й має страждання своїм наслідком?»

Якщо так — не слід її здійснювати.

Якщо вона не завдає шкоди ані тобі, ані іншому, ані обом, є вмілою й має щасливий наслідок — її можна здійснювати.

Під час такої дії також слід її перевіряти.

Якщо бачиш, що вона веде до шкоди, — припини її.

Якщо не веде — продовжуй її.

І після такої дії тобі слід знову її перевірити.

Якщо бачиш, що вона призвела до шкоди тобі, іншому або обом, була невмілою, породила страждання й має страждання своїм наслідком, тобі слід відчути відразу до неї, соромитися її й надалі стримуватися від неї.

Якщо ж бачиш, що вона не завдала шкоди й була вмілою, перебувай у радості й задоволенні, день і ніч навчаючись умілих станів.

Рагуло, які б аскети й брахмани минулого не очищували свої дії тілом, мовою та розумом, усі вони очищували їх саме так — раз у раз перевіряючи свої дії тілом, мовою та розумом.

Які б аскети й брахмани майбутнього не очищували свої дії тілом, мовою та розумом, усі вони очищуватимуть їх саме так — раз у раз перевіряючи свої дії тілом, мовою та розумом.

І які б аскети й брахмани тепер не очищували свої дії тілом, мовою та розумом, усі вони очищують їх саме так — раз у раз перевіряючи свої дії тілом, мовою та розумом.

Тому, Рагуло, тобі слід тренуватися так:

«Я очищуватиму свої дії тілом, раз у раз перевіряючи їх.
Я очищуватиму свої дії мовою, раз у раз перевіряючи їх.
Я очищуватиму свої дії розумом, раз у раз перевіряючи їх».

Так тобі слід тренуватися».

Так сказав Благословенний.

Задоволений, шановний Рагула зрадів словам Благословенного.

Кінець Амбалаттхіка-Рагуловада-сутти, першої.

Коментар перекладача

Рагула (Палі: Рагула) — єдиний син Будди, народжений незадовго до його відходу з дому. У цій сутті він ще саманера, новак; за традицією йому було близько семи років, і саме тому настанова починається з наочних дій із посудиною води.

Амбалаттхіка (Палі: Амбалаттхіка) — «Манговий паросток», садова місцина з царським павільйоном неподалік Раджаґаги; тут Рагула жив осібно від головної громади.

Свідома неправда (Палі: сампаджанамусавада) — брехня, сказана з повним усвідомленням того, що це брехня. Сутта ставить її в самий корінь: хто не соромиться такої брехні, тому не лишається жодного вчинку, на який він не був би здатний.

Аскетичне життя (Палі: самання) — буквально «стан самани», чернече життя й той плід, заради якого воно ведеться. Чотири образи з посудиною — мало води, вилита вода, перевернута посудина, порожня посудина — це чотири щаблі тієї самої втрати.

Образ бойового слона, що береже хобот, відомий з військового побуту: хобот — найуразливіша частина тіла слона, і той, хто пускає його в хід, уже не зберігає нічого. Тут це метафора останньої межі, яку переступає брехун.

Потрійна перевірка — до дії, під час дії та після дії — стосується всіх трьох воріт учинку: тіла, мови й розуму. Різниця лише наприкінці: тілесний і мовний проступок належить відкрити Вчителеві чи товаришам по практиці, а розумовий — розпізнати, відчути до нього відразу й стриматися, бо визнавати вголос тут нема чого.

Уміле й невміле (Палі: кусала / акусала) — не «добре» й «зле» в сенсі присуду, а те, що веде до щастя, і те, що веде до страждання. Критерій у сутті чисто наслідковий: шкода собі, шкода іншому, шкода обом.

Оригінал: suttacentral.net/mn61