Сутта про метту

Ось як має чинити той, хто вправний у благому
і хто осягнув шлях до стану спокою:

нехай буде здібним, прямим і щирим,
легким у спілкуванні, лагідним і не зарозумілим.

Нехай буде задоволеним і невибагливим,
необтяженим справами й простим у способі життя;
зі спокійними чуттями, розсудливим,
не зухвалим і не привʼязаним до родин.

Нехай не робить навіть найменшого такого вчинку,
за який мудрі могли б його докорити.

Нехай усі істоти будуть щасливими й у безпеці.
Нехай усі істоти мають щасливе серце.

Які б живі істоти не існували —
рухливі чи нерухомі, без винятку;
довгі чи великі,
середні, короткі, малі чи великі тілом;

видимі чи невидимі,
ті, що живуть далеко чи близько,
ті, що вже народилися, і ті, що прагнуть народитися, —
нехай усі істоти будуть щасливими.

Нехай ніхто не обманює іншого
і не зневажає нікого й ніде.
Нехай через гнів чи неприязнь
ніхто не бажає страждання іншому.

Як мати ціною власного життя
оберігала б свою єдину дитину,
так само щодо всіх живих істот
нехай розвиває безмежний розум.

Нехай до всього світу
розвиває безмежний розум метти:
вгору, вниз і навколо,
без обмежень, без ворожості й неприязні.

Стоячи, йдучи, сидячи
чи лежачи, доки не заснув,
нехай утверджується в цій уважності.
Це тут називають божественним перебуванням.

Не впадаючи в хибні погляди,
доброчесний і наділений ясним баченням,
подолавши жадання чуттєвих насолод,
він більше не повернеться в материнське лоно.

Восьма — Сутта про метту.

Коментар перекладача

Метта (Палі: метта) — доброзичливість, дружня прихильність до всіх істот без винятку. Перша з чотирьох «божественних перебувань».

Божественне перебування (Палі: брагмавігара) — стан розуму, у якому безмежно розвинуті метта, співчуття, співрадість і незворушність.

Безмежний розум — тут ідеться про свідомість, яка не проводить меж між «своїми» й «чужими» істотами.

Не повернеться в материнське лоно — тобто не народиться знову в цьому світі.

Оригінал: suttacentral.net/snp1.8