Передмова до видання 1781 року
Chapter 1 →
Сховати ієрогліфи
欽定四庫全書 子部十四
Високим повелінням укладена «Повна бібліотека чотирьох сховищ». Відділ філософів, {частина} чотирнадцята.
荘子注 道家𩔖
«Коментар до „Zhuāngzǐ“». Розряд даоської школи.
提要
Анотація.
臣等謹案《莊子注》十卷，晉郭象注。
Ми, {ваші} піддані, шанобливо засвідчуємо: «Коментар до „Zhuāngzǐ“» у десяти сувоях — це коментар Guō Xiàng, {що жив} за {династії} Jìn.
象字子元，河南人，辟司徒掾，稍遷至黄門侍郎。
Guō Xiàng, на ім’я Zǐyuán, родом із Hénán; його запросили на службу помічником (掾) при 司徒 (одному з трьох найвищих сановників, що відав справами народу), а згодом він дослужився до {посади} 黃門侍郎 (службовця при Жовтій брамі).
東海王越引為太傅主簿，事迹具《晉書本傳》。
Sīmǎ Yuè, князь Dōnghǎi, призначив {його} секретарем-реєстратором при великому наставнику; {його} діяння викладено в «Книзі Jìn», у власному життєписі.
劉義慶《世說新語》曰：注荘子者數十家，莫能究其㫖統。
Liú Yìqìng у «Нових оповідях світу» каже: тих, хто коментував Zhuāngzǐ, було кілька десятків, та жоден не зміг до кінця збагнути його головний задум.
向秀於舊注外别為《解義》，妙演奇致，大暢元風，惟《秋水》《至樂》二篇未竟而秀卒。
秀子幼，其義零落，然頗有別本遷流。
Син Xiàng Xiù був малий, і його «Тлумачення сенсу» розпорошилося; проте чимало окремих списків {усе ж} ходило по руках.
象為人行薄，以秀義不傳於世遂竊以為己注。
乃自注《秋水》《至樂》二篇，又易《馬蹄》一篇，其餘衆篇或㸃定文句而已。
Він сам {лише} прокоментував два розділи — «Осінні води» і «Найвища радість», ще переробив один розділ — «Кінські копита», а в решті численних розділів подекуди підправив текст і фрази — та й по всьому.
其後秀義別本出，故今有向郭二荘，其義一也。
《晉書象本傳》亦采是文，絶無異語。
錢曽《讀書敏求記》謂：世代遼逺，傳聞異詞，晉書所云恐未必信。
Qián Zēng у «Записках про старанний пошук у читанні» зауважує: доба ця далека, перекази різняться словами, тож сказаному в «Книзі Jìn», боюся, не можна довіряти.
案向秀之注，陳振孫稱宋代已不傳，但時見陸氏□文。
Щодо коментаря Xiàng Xiù — Chén Zhènsūn стверджує, що за {династії} Sòng {він} уже не передавався, та час від часу трапляється в «Тлумаченні тексту» пана Lù.
今以釋文所載校之：如逍遙逰「有蓬之心」句，釋文郭向並引，絶不相同；
胠篋篇「聖人不死大盜不止」句，釋文引向注二十八字；
у розділі «Зламування скрині» до фрази «доки не вмруть мудреці — не спиняться великі розбійники» «Тлумачення тексту» наводить коментар Xiàng Xiù на двадцять вісім ієрогліфів;
又「為之斗斛以量之」句，釋文引向注十六字，郭本皆無。
然其餘皆互相出入。
Проте решта {місць} у них то збігається, то різниться.
又張湛《列子注》中凡文與荘子相同者，亦兼引向郭二注，所載達生篇「佝僂丈人承蜩」一條，向注與郭一字不異。
Ще: у «Коментарі до „Lièzǐ“» Zhāng Zhàn скрізь, де текст збігається з Zhuāngzǐ, наводить разом обидва коментарі — Xiàng Xiù і Guō Xiàng; і в поданому уривку з розділу «Опанування життя» — «горбатий старець ловить цикад {на клей}» — коментар Xiàng Xiù не різниться від коментаря Guō Xiàng ні на один ієрогліф.
應帝王篇《神巫季咸》一章「皆棄而走」句，向郭相同；
「《列子》見之而心醉」句，向注曰：迷惑其道也；
до фрази «Lièzǐ, побачивши його, сп’янів серцем» коментар Xiàng Xiù каже: «він збився зі свого Шляху»;
「而又奚卵焉」句，向注六十二字，郭注皆無；
「之故使人得而相汝」句，郭注多七字；
до фрази «тому й дають людям змогу читати тебе {з обличчя}» коментар Guō Xiàng {має} на сім ієрогліфів більше;
「示之以地文」句，向注「塊然如土也」，郭注無之；
「是殆見吾杜徳機」句、「鄉吾示之以天壤」句、「名實不入」句，向郭並同；
「是殆見吾善者機也」句，向注多九字；
до фрази «це він, мабуть, побачив мою пружину добра» коментар Xiàng Xiù {має} на дев’ять ієрогліфів більше;
「子之先生坐不齋」句，向注二十二字，郭注無之；
「鄉吾示之以太沖莫勝」句，郭改其末句；
у фразі «щойно я явив йому велику порожнечу, де ніщо не бере гору» Guō Xiàng змінив її останнє речення;
「淵有九名以處三焉」句，郭増其首十六字、尾五十一字；
до фрази «у безодні дев’ять назв, {а тут} перебувають із них три» Guō Xiàng додав на початку шістнадцять ієрогліфів і в кінці п’ятдесят один;
「鄉吾示之以未始出吾宗」句、「故逃也」句、「食狶如食人」句，向郭並同；
於事無與親以下則並大同小異。
а від {фрази} «у справах ні з чим {особливо} не ріднитися» і далі — {обидва} здебільшого збігаються, різнячись у дрібницях.
是所謂竊據向書㸃定文句者，殆非無證。
又秋水篇「與道大蹇」句，釋文云：蹇，向紀輦反，則此篇向亦有注。
併世說所云象自注秋水至樂二篇者，尚未必實録矣。
Тож і сказане в «Нових оповідях світу», нібито Guō Xiàng сам прокоментував два розділи — «Осінні води» і «Найвища радість», — теж не конче є достеменним записом.
錢曽乃曲為之觧，何哉？
Чому ж тоді Qián Zēng так натягнуто його виправдовує?
考劉孝標《世說注》引逍遥逰向郭義各一條，今本無之；
讓王篇惟注三條，漁父篇惟注一條，盜跖篇惟注三十八字，說劍篇惟注七字，似不應簡畧至此，疑有所脫佚。
у розділі «Зречення престолу» — лише три уривки коментаря, у «Рибалці» — лише один, у «Розбійнику Zhí» — лише тридцять вісім ієрогліфів, у «Розмові про меч» — лише сім; навряд чи {коментар} мав бути аж такий скупий — підозрюю, {тут} щось випало й загубилося.
又《列子》「生物者不生，化物者不化」二句，張湛注曰：荘子亦有此文，併引向秀注一條，而今本荘子皆無，則是併正文亦有所遺漏。
Ще: до двох рядків із «Lièzǐ» — «той, хто родить речі, {сам} не родиться; той, хто перетворює речі, {сам} не перетворюється» — Zhāng Zhàn у коментарі каже: «у Zhuāngzǐ теж є цей текст», і наводить один уривок коментаря Xiàng Xiù; а в нинішньому Zhuāngzǐ {цього} зовсім немає — отже, разом {із коментарем} і в самому основному тексті є пропуски.
蓋其亡已久，今已不可復考矣。
Адже втрачено {це} вже давно, і нині вже неможливо перевірити.
乾隆四十六年十月恭校上。
Шанобливо звірено й піднесено {на розгляд} у десятому місяці сорок шостого року {правління} Qiánlóng — {року} 1781.
總纂官臣紀昀、臣陸錫熊、臣孫士毅
Головні укладачі — піддані Jì Yún, Lù Xīxióng, Sūn Shìyì.
總校官臣陸費墀
Головний звіряльник — підданий Lùfèi Chí.
Chapter 1 →