Передання

І тоді Благословенний Шакямуні, Татхаґата, архат, досконало пробуджений, підвівшись із того сидіння Дгарми, зібрав усіх тих бодгісаттв воєдино і правицею, довершеною накопиченням чудесної могуті, взяв їх за правиці та в ту пору сказав таке: «Це найвище досконале пробудження, сини доброго роду, зібране впродовж незліченних сотень тисяч коті нают калп, я передаю у ваші руки, вручаю, складаю, ввіряю. Чиніть так, сини доброго роду, щоб воно стало розлогим і широко поширеним». І вдруге, і втретє Благословенний, узявши весь сонм бодгісаттв правицею, сказав таке: «Це найвище досконале пробудження, сини доброго роду, зібране впродовж незліченних сотень тисяч коті нают калп, я передаю у ваші руки, вручаю, складаю, ввіряю. Ви, сини доброго роду, маєте його сприймати, тримати, проказувати, опановувати, проповідувати й виявляти. І маєте дати його почути всім істотам. Я, сини доброго роду, не скупий, розум мій не захоплений, я безстрашно даю знання будди, даю знання Татхаґати, знання Самосущого. Я, сини доброго роду, великий жертводавець. І ви, сини доброго роду, маєте вчитися саме в мене. Ставши нескупими, ви маєте давати чути цей виклад Дгарми синам доброго роду й дочкам доброго роду, що прийшли до цього знання й бачення Татхаґати, до великої вправності в засобах. А тих істот, що не мають віри, слід спонукати до цього викладу Дгарми. Так ви, сини доброго роду, вчините відплату Татхаґатам».

Коли Благословенний Шакямуні, Татхаґата, архат, досконало пробуджений, сказав так, ті бодгісаттви-магасаттви сповнилися великою радістю й утіхою. І, зродивши велику пошану, схиливши тіла, вклонившись і нахилившись у бік Благословенного Шакямуні, Татхаґати, архата, досконало пробудженого, схиливши голови й склавши долоні, всі одним голосом сказали Благословенному Шакямуні, Татхаґаті, архатові, досконало пробудженому, таке: «Так учинимо, Благословенний, як велить Татхаґата. І накази всіх Татхаґат виконаємо, сповнимо. Хай Благословенний не турбується й перебуває у спокої». І вдруге, і втретє весь той сонм бодгісаттв одним голосом мовив так: «Хай Благословенний не турбується й перебуває у спокої. Так учинимо, Благословенний, як велить Татхаґата. І накази всіх Татхаґат сповнимо».

І тоді Благословенний Шакямуні, Татхаґата, архат, досконало пробуджений, відпустив усіх тих Татхаґат, архатів, досконало пробуджених, що зійшлися з інших світових сфер. І сповістив тим Татхаґатам про спокійне перебування: «Хай Татхаґати, архати, досконало пробуджені, перебувають у спокої». І ступу з коштовностей Благословенного Прабгутаратна, Татхаґати, архата, досконало пробудженого, поставив, як і була, на своє місце. І тому Татхаґаті, архатові, досконало пробудженому, теж сповістив про спокійне перебування.

Так промовив Благословенний, задоволений духом. І ті незмірні, незліченні Татхаґати, архати, досконало пробуджені, що прибули з інших світових сфер і сиділи на левових сидіннях під коштовними деревами, і Прабгутаратна, Татхаґата, архат, досконало пробуджений, і весь той сонм бодгісаттв, і ті незмірні, незліченні бодгісаттви-магасаттви на чолі з Вішіштачарітра, що зринули з розколин землі, і ті великі шраваки, і ті чотири зібрання, і світ разом із девами, людьми, асурами й ґандгарвами — зраділи мовленому Благословенним.

Так завершується двадцять сьомий розділ, названий «Передання» (Анупаріндана), у славному викладі Дгарми «Лотос Доброї Дгарми». На цьому виклад Дгарми «Лотос Доброї Дгарми» довершено.

Ті дгарми, що постають із причини, — причину їх назвав Татхаґата,

а також те, що є їхнім припиненням: так навчає великий шраман.

Санскритський оригінал: GRETIL, Saddharmapuṇḍarīkasūtra (вид. P. L. Vaidya, 1960)