Заохочення Самантабгадра

Тоді бодгісаттва-магасаттва Самантабгадра, оточений і супроводжуваний бодгісаттвами-магасаттвами зі східного напрямку, число яких перевершувало лік, — коли двигтіли поля, коли дощем сипалися лотоси, коли лунали сотні тисяч коті нают музичних інструментів, — великою могуттю бодгісаттви, великим чудесним перетворенням бодгісаттви, великою чудесною могуттю бодгісаттви, великою величчю бодгісаттви, великим зосередженням бодгісаттви, великим сяйвом бодгісаттви, що палахкотіло, великою колісницею бодгісаттви, великим дивом бодгісаттви, оточений і супроводжуваний численними девами, наґами, якшами, ґандгарвами, асурами, ґарудами, кіннарами, магораґами, людьми й нелюдами, — з такими незбагненними дивами чудесної могуті бодгісаттва-магасаттва Самантабгадра прибув у цю світову сферу. Він рушив туди, де була гора-цар Ґридгракута і де був Благословенний. Підійшовши, він схилив голову до стіп Благословенного, сім разів обійшов його з правого боку і сказав Благословенному таке: «Я, Благословенний, прийшов сюди з поля будди того Благословенного Ратнатеджобгюдґатараджа (Цар, що піднісся сяйвом самоцвіту), Татхаґати, [почувши], що тут, Благословенний, у світовій сфері Сага викладається цей виклад Дгарми — Лотос Доброї Дгарми. Я прийшов до Благословенного Шакямуні, Татхаґати, щоб його почути. І оці, Благословенний, стільки-то сотень тисяч бодгісаттв прийшли, щоб почути цей виклад Дгарми — Лотос Доброї Дгарми. Тож нехай Благословенний, Татхаґата, архат, досконало пробуджений, ласкаво викладе розлого цим бодгісаттвам-магасаттвам цей виклад Дгарми — Лотос Доброї Дгарми». Коли він так сказав, Благословенний мовив бодгісаттві-магасаттві Самантабгадра таке: «Ці бодгісаттви-магасаттви, сину доброго роду, схоплюють із півслова. А втім, цей виклад Дгарми — Лотос Доброї Дгарми — це нерозділена таковість». Ті бодгісаттви сказали: «Так воно є, Благословенний; так воно є, Сугато». Тоді, щоб утвердити у викладі Дгарми — Лотосі Доброї Дгарми — тих ченців, черниць, мирян і мирянок, що зібралися в тому зібранні, Благословенний знову мовив бодгісаттві-магасаттві Самантабгадра таке: «Жіноцтву, сину доброго роду, наділеному чотирма дгармами, цей виклад Дгарми — Лотос Доброї Дгарми — потрапить до рук. Якими чотирма? А саме: воно буде утверджене буддами, Благословенними; воно матиме посаджені корені блага; воно перебуватиме в сонмі визначених [до пробудження]; і воно зродить думку про найвище досконале пробудження задля порятунку всіх істот. Жіноцтву, наділеному цими чотирма дгармами, сину доброго роду, цей виклад Дгарми — Лотос Доброї Дгарми — потрапить до рук».

Тоді бодгісаттва-магасаттва Самантабгадра сказав Благословенному таке: «Я, Благословенний, в останні часи, в останню пору, коли триватиме остання п'ятисотка, охоронятиму таких ченців, що тримають цю сутру, дарую їм благополуччя, відверну від них покарання, знешкоджу отруту, — так, щоб ніхто, хто виглядає лазівки й шукає лазівки, лазівки до тих проповідників Дгарми не знайшов. Ані лихий Мара, що виглядає лазівки й шукає лазівки, лазівки не знайде; ані сини Мара, ані деви-сини з війська Мара, ані дочки Мара, ані почет Мара, ані будь-хто інший, охоплений Мара. Ані деви-сини, ані якші, ані прети, ані путани, ані крит'ї, ані ветали, що виглядають лазівки й шукають лазівки, лазівки до того проповідника Дгарми не знайдуть. Я, Благословенний, постійно, безперервно, повсякчас охоронятиму того проповідника Дгарми. А коли той проповідник Дгарми, віддавшись роздумам над цим викладом Дгарми, зійде на місце для походжання, тоді я, Благословенний, сівши на царя слонів, білого, з шістьма бивнями, оточений сонмом бодгісаттв, підійду до хижі для походжання того проповідника Дгарми, щоб охороняти цей виклад Дгарми. А коли в того проповідника Дгарми, що віддався роздумам над цим викладом Дгарми, випаде звідси з викладу Дгарми бодай слово чи склад, тоді я, сівши на того царя слонів, білого, з шістьма бивнями, з'явлюся перед лицем того проповідника Дгарми і без ущербу проречу йому цей виклад Дгарми. І той проповідник Дгарми, побачивши моє тіло і почувши від мене цей виклад Дгарми без ущербу, задоволений, піднесений, захоплений, зрадуваний, сповнений радості й доброго настрою, ще більшою мірою докладе стійкого зусилля до цього викладу Дгарми, — захоплений, зрадуваний, сповнений радості й доброго настрою, ще більшою мірою докладе стійкого зусилля до цього викладу Дгарми; і від самого лише побачення мене здобуде самадгі, і здобуде дгарані на ім'я Дгараняварта (Обертання дгарані), і здобуде дгарані на ім'я Котішатасагасраварта (Обертання сотень тисяч коті), і здобуде дгарані на ім'я Сарварутакаушаляварта (Обертання вправності в усіх звуках)».

А ті ченці, черниці, миряни чи мирянки, Благословенний, що в останні часи, в останню пору, коли триватиме остання п'ятисотка, отак триматимуть цю сутру, отак її переписуватимуть, отак її досліджуватимуть, отак її читатимуть, — ті, що в останні часи, в останню пору, коли триватиме остання п'ятисотка, зійшовши на місце для походжання, тричі по сім, двадцять один день будуть ревно віддані цьому викладові Дгарми, — тим я явлю своє тіло, любе на вигляд усім істотам. Сівши на того самого царя слонів, білого, з шістьма бивнями, оточений сонмом бодгісаттв, на двадцять перший день я прийду на місце для походжання тих проповідників Дгарми. І, прийшовши, я тих проповідників Дгарми звеселю, спонукаю, надихну й потішу. І дам їм дгарані, щоб тих проповідників Дгарми ніхто не міг зневажити. І ані люди, ані нелюди не дістануть до них нагоди, і жінки їх не зваблять. І охоронятиму їх, дарую їм благополуччя, відверну від них покарання, знешкоджу отруту. Тим проповідникам Дгарми, Благословенний, ми дамо оці слова дгарані. Ось ці слова дгарані, Благословенний. А саме:

аданде дандапаті дандавартані дандакушале дандасудгарі судгарапаті буддгапашяне сарвадгарані авартані санвартані санґгапарікшіте санґганірґгатані дгармапарікшіте сарвасаттварутакаушалянуґате сінгавікрідіте ануварте вартані варталі свага ||

Ось ці слова дгарані, Благословенний; і про того бодгісаттву-магасаттву, до чуття вуха якого вони дійдуть як сяйво, належить знати, що це утвердження бодгісаттви-магасаттви Самантабгадра.

І тим проповідникам Дгарми, Благословенний, — тим бодгісаттвам-магасаттвам, до рук яких потрапить цей виклад Дгарми, Лотос Доброї Дгарми, що ширитиметься в Джамбудвіпа, — належить знати так: «Це могуттю бодгісаттви-магасаттви Самантабгадра цей виклад Дгарми потрапив нам до рук, це сяйвом бодгісаттви-магасаттви Самантабгадра». Ті істоти, Благословенний, здобудуть поведінку бодгісаттви-магасаттви Самантабгадра. І будуть ті істоти такими, що посадили корені блага в багатьох буддах. І тим істотам, Благословенний, Татхаґата погладить рукою тім'я. Ті, хто переписуватиме й триматиме цю сутру, — ті, Благословенний, зроблять мені приємне. А ті, хто переписуватиме цю сутру і хто збагне її сенс, — ті, Благословенний, переписавши цю сутру й відійшовши звідси, народяться в товаристві девів Траястрінша; і щойно вони народяться, до них підійдуть вісімдесят чотири тисячі апсар. І ті деви-сини стоятимуть серед тих апсар у вінці завбільшки з бубон. Отаке, сини доброго роду, скупчення заслуги від переписування цього викладу Дгарми. Що вже й казати про тих, хто його проказуватиме, вивчатиме, обмірковуватиме й братиме до розуму. Тому, сини доброго роду, цей виклад Дгарми — Лотос Доброї Дгарми — слід переписувати з пошаною, звернувши на це всю [увагу]. І хто писатиме його з нерозпорошеним уважанням, тому тисяча будд подасть руку, і в час смерті йому явиться перед лицем тисяча будд. І він не піде в лихі уділи, у падіння. Відійшовши звідси, він народиться в товаристві девів Тушіта, там, де перебуває бодгісаттва-магасаттва Майтрея, який, наділений тридцятьма двома найкращими прикметами, оточений сонмом бодгісаттв, супроводжуваний сотнями тисяч коті нают апсар, викладає Дгарму. Тому, сини доброго роду, тямущому синові доброго роду чи дочці доброго роду цей виклад Дгарми — Лотос Доброї Дгарми — слід із пошаною переписувати, з пошаною проказувати, з пошаною вивчати, з пошаною брати до розуму. Переписавши, проказавши, вивчивши, плекавши й узявши до розуму цей виклад Дгарми, сини доброго роду, [вони] здобудуть отакі незмірні чесноти. Тому, Благословенний, тямущому синові доброго роду чи дочці доброго роду належить тримати цей виклад Дгарми — Лотос Доброї Дгарми. Отакі будуть хвали їхнім чеснотам. Тому, Благословенний, і я також утверджу цей виклад Дгарми — так, Благословенний, щоб моїм утвердженням цей виклад Дгарми ширився в Джамбудвіпа».

Тоді в ту пору Благословенний Шакямуні, Татхаґата, архат, досконало пробуджений, виголосив схвалення бодгісаттві-магасаттві Самантабгадра: «Добре, добре, Самантабгадра! Адже ти отак вирушив на користь багатьом людям, на щастя багатьом людям, зі співчуття до світу, задля користі, блага і щастя великого людського загалу. Ти наділений такими незбагненними дгармами, глибокими намірами, обійнятими великим співчуттям, і зродженням думки, обійнятим незбагненним, — ти, що сам собою чиниш утвердження тих проповідників Дгарми. Хто з синів доброго роду триматиме ім'я бодгісаттви-магасаттви Самантабгадра, тим належить знати, що ними побачено Татхаґату Шакямуні; і цей виклад Дгарми — Лотос Доброї Дгарми — почуто від того Благословенного Шакямуні; і Татхаґату Шакямуні ними вшановано; і Татхаґаті Шакямуні, що викладає Дгарму, виголошено схвалення. І буде цей виклад Дгарми прийнято ними зі співрадістю, і Татхаґата Шакямуні покладе руку їм на тім'я; і Благословенного Шакямуні вони вкриють шатами. І тих синів доброго роду чи дочок доброго роду, Самантабгадра, належить знати як таких, що прийняли навчання Татхаґати. І не буде в них уподобання до локаяти, і не будуть їм любі істоти, віддані віршуванню, і не будуть їм любі ані танцюристи, ані борці, ані лицедії, ані шинкарі, вівчарі, птахівники, свинарі й утримувачі жінок. Почувши, переписавши, тримаючи чи читаючи такі сутри, вони не вподобають нічого іншого. І тих істот належить знати як наділених дгармою власної природи. І буде в них своє власне належне спрямування уваги. І триматимуться ті істоти силою власної заслуги, і будуть любі на вигляд істотам. І ті ченці, що отак триматимуть цю сутру, — не мучитиме їх ані жага, ані ненависть, ані омана, ані заздрість, ані скупість, ані лицемірство, ані гордість, ані пиха, ані оманлива пиха. І будуть ті проповідники Дгарми, Самантабгадра, задоволені тим, що самі здобули. Хто, Самантабгадра, в останні часи, в останню пору, коли триватиме остання п'ятисотка, побачить ченця, що тримає цей виклад Дгарми — Лотос Доброї Дгарми, — тому належить зродити таку думку: «Піде цей син доброго роду до престолу пробудження; здолає цей син доброго роду коло лиха Мара; оберне він колесо Дгарми; ударить у барабан Дгарми; засурмить у мушлю Дгарми; проллє дощ Дгарми; зійде на левиний трон Дгарми». Ті ченці, що триматимуть цей виклад Дгарми в останні часи, в останню пору, коли триватиме остання п'ятисотка, не будуть загребущі, не будуть жадібні до шат, не будуть жадібні до жебрацької миски. І будуть ті проповідники Дгарми прямими. І здобудуть ті проповідники Дгарми три звільнення. І відступить у них те, що належить до теперішнього життя. А ті, хто отаким ченцям — проповідникам Дгарми, що тримають цю сутру, — завдаватиме омани, ті істоти народяться сліпими від народження. А ті, хто про таких ченців, що тримають цю сутру, розголошуватиме недобру славу, — у тих уже в цьому житті тіло вкриється плямами. Ті, хто з таких переписувачів сутри глузуватиме й насміхатиметься, будуть із виламаними зубами, з рідкими зубами, з огидними губами, з приплюснутими носами, з викрученими руками й ногами, з викривленими очима, зі смердючим тілом, з тілом, укритим чиряками, гнійниками, коростою, висипом і свербежем. А ті, хто до таких переписувачів сутри, читців сутри, охоронців сутри й проповідників сутри звертатиме немилу мову, правдиву чи неправдиву, — їхнє злочинне діяння належить знати як іще тяжче. Тому, Самантабгадра, перед ченцями, що тримають цей виклад Дгарми, слід підводитися ще здалеку. Як належить виявляти шанобу перед Татхаґатою, так само належить виявляти шанобу й тим ченцям, що тримають цю сутру».

Коли ж викладався цей розділ про заохочення Самантабгадра, бодгісаттви-магасаттви, числом рівні піщинкам ріки Ґанґи, здобули дгарані Котішатасагасраварта (Обертання сотень тисяч коті).

Так — двадцять шостий розділ, названий «Заохочення Самантабгадра», у славному викладі Дгарми «Лотос Доброї Дгарми».

Санскритський оригінал: GRETIL, Saddharmapuṇḍarīkasūtra (вид. P. L. Vaidya, 1960)