Розділ 25. Дослідження nirvāṇa

Якщо все це є порожнім, немає ані виникнення, ані зникнення; то чиєї ж нірвани сподіватися — через відкидання чи через припинення?

pūrvapakṣin писав(-ла):

то чиєї ж нірвани сподіватися — через відкидання чи через припинення?

Якщо все це є непорожнім, немає ані виникнення, ані зникнення; то чиєї ж нірвани сподіватися — через відкидання чи через припинення?

Невідкинуте, неосягнуте, неперерване, непостійне, незникаюче, ненароджене — ось що зветься нірваною.

Насамперед, нірвана не є буттям, бо мала б тоді ознаки старіння й смерті; адже не існує буття, яке було б без старіння й смерті.

А якби нірвана була буттям, то нірвана була б зумовленою; адже ніде й ніякого незумовленого буття не існує.

А якщо нірвана є буттям, то як вона може бути без прив’язування-опертя? Адже не існує жодного буття, яке було б без прив’язування-опертя.

Якщо нірвана не є буттям, то чи буде вона небуттям? Там, де нірвана не є буттям, там не існує й небуття.

А якщо нірвана є небуттям, то як вона може бути без прив’язування-опертя? Адже не існує такого небуття, яке було б без прив’язування-опертя.

Те буття, що є безперервним плином, залежне від прив’язування-опертя, — воно ж, без опертя і без прив’язування, проголошується нірваною.

Учитель проголосив відкидання як буття, так і небуття; тому слушним є те, що нірвана не є ані буттям, ані небуттям.

Якби нірвана була і тим, і тим — і небуттям, і буттям, — то визволення було б і небуттям, і буттям; а це є неслушним.

Якби нірвана була і тим, і тим — і небуттям, і буттям, — то нірвана не була б без прив’язування-опертя, бо обидва ці є залежними від нього.

Як може нірвана бути і тим, і тим — і небуттям, і буттям? Адже нірвана є незумовленою, а буття й небуття — зумовленими.

Як може нірвана бути і тим, і тим — і небуттям, і буттям? Адже ці двоє не існують в одному місці — як світло й темрява.

Те твердження, що нірвана є ані небуттям, ані буттям, — може бути усталеним лише тоді, коли усталено й буття, і небуття.

Якщо нірвана є ані небуттям, ані буттям, то ким же розпізнається це «ані небуття, ані буття»?

Не стверджується, що Блаженний існує після припинення; не стверджується і що «не існує», і «існує та не існує водночас», і «ні існує, ні не існує».

Не стверджується і що Блаженний існує, будучи присутнім; не стверджується і що «не існує», і «існує та не існує водночас», і «ні існує, ні не існує».

Немає жодної відмінності сансари від нірвани; немає жодної відмінності нірвани від сансари.

Межа нірвани і межа сансари — між ними не існує жоднісінької відмінності, навіть найтоншої.

Погляди про «межу» тощо після припинення і про «вічність» тощо спираються на нірвану, на кінцеву межу й на початкову межу.

Коли всі дгарми є порожніми, — що є безмежним, а що має межу? Що є водночас безмежним і таким, що має межу? Що є ані безмежним, ані таким, що має межу?

Що є тим самим, а що — іншим? Що є вічним, а що — невічним? Що є водночас невічним і вічним, або ж ні тим, ні тим?

Заспокоєння всякого схоплення, заспокоєння розростань — благодатне; ніде, нікому й жодної дгарми Буддою не було проповідано.