Розділ 26. Дослідження дванадцяти ланок

Огорнутий невіданням, він трьома способами витворює санскари заради нового існування; і саме цими діяннями він сходить у ту чи іншу долю.

Свідомість, зумовлена санскарами, входить у долю; а коли свідомість увійшла, зрошується ім’я-й-форма.

Коли зрошене ім’я-й-форма, виникає шість опор чуття; а досягнувши шести опор чуття, розгортається дотик.

Залежно від ока і форми, а також від зосередження уваги, залежно саме від імені-й-форми, — так розгортається свідомість.

Сходження разом трьох — форми, свідомості й ока — це є дотик; а з того дотику розгортається відчуття.

Жадоба зумовлена відчуттям, бо прагнеться заради відчуття; а той, хто прагне, схоплює прив’язування чотирьох видів.

Коли є прив’язування, розгортається буття того, хто прив’язується; бо якби він був без прив’язування, то звільнився б, і буття не виникло б.

П’ять скандг — це і є буття; з буття розгортається народження, а з нього — старіння, смерть, страждання та інше: скорботи разом із голосіннями,

пригніченість духу, розпач — усе це розгортається з народження. Таким є виникнення цілої цієї купи страждання.

Тому невіглас витворює санскари, які є коренем сансари; отже, діячем є невіглас, а не мудрий — через бачення істинного.

Коли невідання припинене, санскари не виникають; а припинення невідання — саме через плекання цього знання.

Через припинення того чи іншого те чи інше далі не розгортається; так ця ціла купа страждання цілковито припиняється.