Розділ 8. Дослідження дії та діяча

Справжній діяч справжньої дії не творить, як і несправжній діяч несправжньої дії не прагне здійснити.

У справжнього немає дії — і дія тоді була б без діяча, у справжнього немає дії — і діяч тоді був би без діла.

Якщо несправжній діяч творить несправжню дію, то дія була б безпричинною, і діяч був би безпричинним.

За відсутності причини не існує ні наслідку, ні підстави, а за їх відсутності не існує ні дії, ні діяча, ні засобу.

Якщо неможливі дія та інше — не існує ні чесноти, ні нечестя, а за відсутності чесноти й нечестя не існує плоду, що з них народжується.

За відсутності плоду не годиться шлях ані до звільнення, ані до неба, і випливає марність усіх дій.

Діяч, що є водночас справжнім і несправжнім, не творить того, що водночас справжнє й несправжнє, бо як можуть в одному поєднатися справжнє й несправжнє, що взаємно суперечать одне одному?

Справжнім діячем не твориться несправжнє, і несправжнім не твориться справжнє, адже діячем, що є водночас тим і тим, постають усі ті самі вади.

Ані несправжньої, ані справжньої, ані справжньої-й-несправжньої водночас дії не творить діяч — з тих самих причин, що були названі вище.

Ані справжньої, ані справжньої-й-несправжньої водночас дії не творить і несправжній діяч — з тих самих причин, що були названі вище.

Діяч, що є водночас справжнім і несправжнім, не творить дії — ані справжньої, ані несправжньої, і це слід зрозуміти з тих самих причин, що були названі вище.

У залежності від дії постає діяч, і у залежності від діяча постає дія — іншої підстави для їх здійснення ми не вбачаємо.

Так само слід розуміти й привласнення — через відкинення дії та діяча; а решту сущого слід осягати за зразком дії та діяча.