← Назад до змісту
Дослідження умов
Розділ 1 — пратяяпарікша
1.1
Ніде й ніколи не виявляється жодних речей, що виникли б із себе, з іншого, з обох [разом] чи без причини.
1.2
Існують чотири умови: причинна, об’єктна, безпосередньо попередня і панівна — п’ятої умови не існує.
1.3
Адже власна природа речей не міститься в умовах і подібному. А за відсутності власної природи не існує й чужої природи.
1.4
Дія не володіє умовами{спричинившими цю дію}, але й не позбавлена умов. Умови ж ані позбавлені дії, ані наділені нею.
1.5
Кажуть: «[Наслідок] виникає, спираючись на ці [чинники]», — тому вони й звуться умовами. Але поки наслідок ще не виник, чому ж ці [чинники] не є не-умовами?
1.6
Умова не підходить ні для того, що не існує, ні для того, що існує. Бо якщо об’єкт не існує — чиєю вона буде умовою? А якщо вже існує — навіщо йому умова?
1.7
Якщо дгарма не породжується — ні як існуюча, ні як неіснуюча, ні як одночасно існуюча й неіснуюча, — то як за таких обставин може бути доречною причина, що її породжує?
1.8
Цю існуючу дгарму викладають саме як позбавлену об’єкта. Але якщо дгарма не має об’єкта — звідки ж тоді взятися об’єктові?
1.9
Якщо дгарми ще не виникли, припинення неможливе. Тому «безпосередньо попередня» умова недоречна; а якщо [попередня дгарма] вже припинилася — то якою ж умовою вона може бути?
1.10
Оскільки речі, позбавлені власної природи, не мають буття, то формула «коли є це — виникає те» виявляється геть непридатною.
1.11
Того плоду немає ні в окремо взятих умовах, ні в усіх разом. Як же може з умов виникнути те, чого в самих умовах немає?
1.12
Якщо ж плід, не існуючи [наперед], усе ж постає з тих умов — то чому б йому так само не поставати й із того, що умовами не є?
1.13
Плід складається з умов, але самі умови не складаються із себе. Як же плід, що походить з того, чому бракує власної сутності, може сам складатися з умов?
1.14
Отже, не існує плоду, складеного ні з умов, ні з того, що умовами не є. А якщо плоду немає — звідки ж тоді взятися самим умовам чи не-умовам?
Санскритський оригінал: GRETIL, Nāgārjuna: Mūlamadhyamakakārikā (введення Douglas Bachman, ред. Richard Mahoney)