Розділ про нерозумних

21

— Монахи, є двоє нерозумних. Які двоє?

Той, хто не бачить свого проступку як проступку, і той, хто, коли інший визнає свій проступок, не приймає цього належним чином відповідно до Дгамми.

Ось, монахи, двоє нерозумних.

Монахи, є двоє мудрих. Які двоє?

Той, хто бачить свій проступок як проступок, і той, хто, коли інший визнає свій проступок, приймає це належним чином відповідно до Дгамми.

Ось, монахи, двоє мудрих.

22

— Монахи, є двоє, хто неправдиво представляє Татхагату. Які двоє?

Той, хто сповнений злоби й керується ненавистю, і той, хто має віру, але неправильно зрозумів учення.

Ось, монахи, двоє, хто неправдиво представляє Татхагату.

23

— Монахи, є двоє, хто неправдиво представляє Татхагату. Які двоє?

Той, хто те, чого Татхагата не говорив і не висловлював, представляє як сказане й висловлене Татхагатою.

І той, хто те, що Татхагата говорив і висловлював, представляє як не сказане й не висловлене Татхагатою.

Ось, монахи, двоє, хто неправдиво представляє Татхагату.

Монахи, є двоє, хто не представляє Татхагату неправдиво. Які двоє?

Той, хто те, чого Татхагата не говорив і не висловлював, представляє як не сказане й не висловлене Татхагатою.

І той, хто те, що Татхагата говорив і висловлював, представляє як сказане й висловлене Татхагатою.

Ось, монахи, двоє, хто не представляє Татхагату неправдиво.

24

— Монахи, є двоє, хто неправдиво представляє Татхагату. Які двоє?

Той, хто сутту, значення якої потребує тлумачення, представляє як сутту з уже прямо вираженим значенням.

І той, хто сутту з прямо вираженим значенням представляє як сутту, значення якої потребує тлумачення.

Ось, монахи, двоє, хто неправдиво представляє Татхагату.

25

— Монахи, є двоє, хто не представляє Татхагату неправдиво. Які двоє?

Той, хто сутту, значення якої потребує тлумачення, представляє як сутту, значення якої потребує тлумачення.

І той, хто сутту з прямо вираженим значенням представляє як сутту з прямо вираженим значенням.

Ось, монахи, двоє, хто не представляє Татхагату неправдиво.

26

— Монахи, для того, чиї вчинки приховуються, можна очікувати одного з двох напрямків: пекла або народження серед тварин.

Для того, чиї вчинки не приховуються, можна очікувати одного з двох напрямків: народження серед богів або людей.

27

— Монахи, для того, хто має неправильний погляд, можна очікувати одного з двох напрямків: пекла або народження серед тварин.

28

— Монахи, для того, хто має правильний погляд, можна очікувати одного з двох напрямків: народження серед богів або людей.

29

— Монахи, для того, хто не дотримується моральної поведінки, є два можливі пристановища: пекло або народження серед тварин.

Для того, хто дотримується моральної поведінки, є два можливі пристановища: серед богів або людей.

30

— Монахи, бачачи дві користі, я перебуваю у віддалених помешканнях у лісах і диких місцевостях.

Які дві?

Я бачу для себе приємне перебування вже в цьому житті, а також виявляю співчуття до майбутніх поколінь.

Бачачи ці дві користі, монахи, я перебуваю у віддалених помешканнях у лісах і диких місцевостях.

31

— Монахи, є дві якості, що ведуть до знання. Які дві?

Саматха — заспокоєння,
і віпассана — проникливе бачення.

Коли розвивається саматха, до чого вона веде? Розвивається розум.

А коли розум розвинений, до чого це веде? Пристрасть відкидається.

Коли розвивається віпассана, до чого вона веде? Розвивається мудрість.

А коли мудрість розвинена, до чого це веде? Невідання відкидається.

Монахи, розум, забруднений пристрастю, не звільняється; а мудрість, забруднена невіданням, не розвивається.

Тому через згасання пристрасті є звільнення розуму, а через згасання невідання — звільнення мудрістю.

Третій розділ — про нерозумних.

Коментар перекладача

Сутти 24 і 25 розрізняють вислови, значення яких уже прямо виражене (Палі: нітаттха), і вислови, значення яких ще потребує виведення (Палі: нейяттха). Це найдавніший канонічний предок пари «умовна істина / найвища істина», на якій будується ММК 24.8.

Саматха (Палі: саматха) — заспокоєння розуму; віпассана (Палі: віпассана) — проникливе бачення. Пара 31 дає канонічне формулювання того, що кожна з них розвиває й від чого звільняє.

У книзі двійок (Дуканіпата) кожна настанова побудована на переліку з двох пунктів; це не окремі сутти, а короткі пронумеровані уривки одного розділу — тому вони зібрані тут разом.

Оригінал: suttacentral.net/an2.21-31