← Назад до MN
Сутта про усвідомлення вдиху й видиху
MN 118 — Ānāpānassati Sutta
Так я чув.
Одного разу Благословенний перебував у Саваттхі, у Східному парку, в палаці матері Мігари, разом із багатьма відомими старшими учнями: шановним Саріпуттою, шановним Махамоггалланою, шановним Махакассапою, шановним Махакаччаяною, шановним Махакоттхікою, шановним Махакаппіною, шановним Махачундою, шановним Ануруддхою, шановним Реватою, шановним Анандою та іншими відомими старшими учнями.
У той час старші монахи наставляли й навчали нових монахів. Деякі старші монахи наставляли й навчали десятьох монахів, деякі — двадцятьох, деякі — тридцятьох, а деякі — сорок монахів. І нові монахи, яких старші монахи так наставляли й навчали, досягали дедалі вищих і визначніших ступенів поступу.
У той час, у пʼятнадцятий день упосатхи, в ніч повного місяця під час церемонії Паварани, Благословенний сидів просто неба, оточений громадою монахів.
Оглянувши мовчазну, мовчазну громаду монахів, Благословенний звернувся до них:
«Монахи, я задоволений цим шляхом практики. Я задоволений у серці цим шляхом практики.
Тому, монахи, докладайте ще більше зусиль, щоб досягти того, чого ще не досягнуто; здобути те, чого ще не здобуто; здійснити те, чого ще не здійснено.
Я залишуся тут, у Саваттхі, до повного місяця Комуді четвертого місяця».
Монахи з інших місцевостей почули:
«Кажуть, Благословенний залишиться в Саваттхі до повного місяця Комуді четвертого місяця».
І вони почали прибувати до Саваттхі, щоб побачити Благословенного.
А старші монахи ще старанніше наставляли й навчали нових монахів. Деякі старші монахи наставляли й навчали десятьох монахів, деякі — двадцятьох, деякі — тридцятьох, а деякі — сорок монахів. І нові монахи, яких старші монахи так наставляли й навчали, досягали дедалі вищих і визначніших ступенів поступу.
У пʼятнадцятий день упосатхи, в ніч повного місяця Комуді четвертого місяця, Благословенний сидів просто неба, оточений громадою монахів.
Оглянувши мовчазну, мовчазну громаду монахів, Благословенний звернувся до них:
«Монахи, ця громада позбавлена пустої балаканини; ця громада позбавлена марнослівʼя. Вона чиста й утверджена в сутності.
Такою є ця громада монахів, такою є ця спільнота, що вона гідна дарів, гідна гостинності, гідна підношень, гідна шанобливо складених долонь — незрівнянне поле заслуг для світу.
Такою є ця громада монахів, такою є ця спільнота, що навіть малий дар, піднесений їй, стає великим, а великий дар — ще більшим.
Такою є ця громада монахів, такою є ця спільнота, що побачити її у світі — рідкість.
Такою є ця громада монахів, такою є ця спільнота, що заради зустрічі з нею варто пройти багато йоджан, навіть несучи дорожню торбу.
Монахи, у цій громаді є монахи-араганти, чиї забруднення вичерпані, які завершили святе життя, зробили те, що належало зробити, скинули тягар, досягли справжньої мети, повністю зруйнували пута існування і, правильно пізнавши, звільнилися. Такі монахи є в цій громаді.
У цій громаді є монахи, які через повне знищення пʼяти нижчих пут народяться спонтанно й там досягнуть остаточної ніббани, більше не повертаючись із того світу. Такі монахи є в цій громаді.
У цій громаді є монахи, які через знищення трьох пут і послаблення жадоби, відрази та омани є тими, хто повернеться лише один раз. Повернувшись у цей світ лише ще один раз, вони покладуть край стражданню. Такі монахи є в цій громаді.
У цій громаді є монахи, які через знищення трьох пут стали тими, хто увійшов у потік, більше не приреченими на нижчі світи, впевнено спрямованими до пробудження. Такі монахи є в цій громаді.
У цій громаді є монахи, віддані розвитку чотирьох основ усвідомленості.
Є монахи, віддані розвитку чотирьох правильних зусиль;
чотирьох основ духовної сили;
пʼяти здібностей;
пʼяти сил;
семи факторів пробудження;
Благородного восьмеричного шляху.
Є монахи, віддані розвитку метти — доброзичливості;
розвитку співчуття;
розвитку співрадісності;
розвитку незворушності;
спогляданню непривабливості;
розвитку сприйняття непостійності.
І є в цій громаді монахи, віддані розвитку усвідомлення вдиху й видиху.
Усвідомлення дихання
Монахи, коли усвідомлення вдиху й видиху розвинене й багаторазово практикується, воно приносить великий плід і велику користь.
Коли усвідомлення вдиху й видиху розвинене й багаторазово практикується, воно приводить до повноти чотири основи усвідомленості.
Коли чотири основи усвідомленості розвинені й багаторазово практикуються, вони приводять до повноти сім факторів пробудження.
Коли сім факторів пробудження розвинені й багаторазово практикуються, вони приводять до повноти знання і звільнення.
А як, монахи, розвивається і багаторазово практикується усвідомлення вдиху й видиху так, що воно приносить великий плід і велику користь?
Монах іде до лісу, до підніжжя дерева або до порожнього помешкання.
Він сідає, схрестивши ноги, тримаючи тіло прямо, і встановлює усвідомленість перед собою.
Усвідомлено він вдихає. Усвідомлено він видихає.
Перші чотири — тіло
Вдихаючи довго, він розуміє: «Я вдихаю довго».
Видихаючи довго, він розуміє: «Я видихаю довго».
Вдихаючи коротко, він розуміє: «Я вдихаю коротко».
Видихаючи коротко, він розуміє: «Я видихаю коротко».
Він тренується: «Я вдихатиму, переживаючи все тіло».
Він тренується: «Я видихатиму, переживаючи все тіло».
Він тренується: «Я вдихатиму, заспокоюючи тілесну формацію».
Він тренується: «Я видихатиму, заспокоюючи тілесну формацію».
Другі чотири — відчуття
Він тренується: *«Я вдихатиму, переживаючи радість (pīti)». — «Я видихатиму, переживаючи радість».*
Він тренується: *«Я вдихатиму, переживаючи приємність (sukha)». — «Я видихатиму, переживаючи приємність».*
Він тренується: «Я вдихатиму, переживаючи ментальну формацію». — «Я видихатиму, переживаючи ментальну формацію».
Він тренується: «Я вдихатиму, заспокоюючи ментальну формацію». — «Я видихатиму, заспокоюючи ментальну формацію».
Треті чотири — ум
Він тренується: «Я вдихатиму, переживаючи ум». — «Я видихатиму, переживаючи ум».
Він тренується: «Я вдихатиму, звеселяючи ум». — «Я видихатиму, звеселяючи ум».
Він тренується: «Я вдихатиму, зосереджуючи ум». — «Я видихатиму, зосереджуючи ум».
Він тренується: «Я вдихатиму, звільняючи ум». — «Я видихатиму, звільняючи ум».
Четверті чотири — споглядання Дхамми
Він тренується: «Я вдихатиму, споглядаючи непостійність». — «Я видихатиму, споглядаючи непостійність».
Він тренується: «Я вдихатиму, споглядаючи згасання пристрасті». — «Я видихатиму, споглядаючи згасання пристрасті».
Він тренується: «Я вдихатиму, споглядаючи припинення». — «Я видихатиму, споглядаючи припинення».
Він тренується: «Я вдихатиму, споглядаючи відпускання». — «Я видихатиму, споглядаючи відпускання».
Ось як, монахи, усвідомлення вдиху й видиху, розвинене й багаторазово практиковане, приносить великий плід і велику користь.
Усвідомлення дихання і чотири основи усвідомленості
А як усвідомлення вдиху й видиху, розвинене й багаторазово практиковане, приводить до повноти чотири основи усвідомленості?
Коли монах, вдихаючи довго, розуміє: «Я вдихаю довго»; видихаючи довго, розуміє: «Я видихаю довго»; вдихаючи коротко, розуміє: «Я вдихаю коротко»; видихаючи коротко, розуміє: «Я видихаю коротко»;
коли він тренується: «Я вдихатиму, переживаючи все тіло»; «Я видихатиму, переживаючи все тіло»;
коли він тренується: «Я вдихатиму, заспокоюючи тілесну формацію»; «Я видихатиму, заспокоюючи тілесну формацію» —
тоді він перебуває, споглядаючи тіло як тіло, старанний, ясно усвідомлюючий і уважний, усунувши жадібність і смуток щодо світу.
Адже вдихи й видихи, кажу я, є одним із тілесних явищ.
Тому в цей час монах перебуває, споглядаючи тіло як тіло, старанний, ясно усвідомлюючий і уважний, усунувши жадібність і смуток щодо світу.
Коли монах тренується переживати радість, переживати приємність, переживати ментальну формацію та заспокоювати ментальну формацію під час вдиху й видиху —
тоді він перебуває, споглядаючи відчуття як відчуття, старанний, ясно усвідомлюючий і уважний, усунувши жадібність і смуток щодо світу.
Адже уважне спрямування уваги на вдихи й видихи, кажу я, є одним із відчуттів.
Тому в цей час монах перебуває, споглядаючи відчуття як відчуття.
Коли монах тренується переживати ум, звеселяти ум, зосереджувати ум і звільняти ум під час вдиху й видиху —
тоді він перебуває, споглядаючи ум як ум, старанний, ясно усвідомлюючий і уважний, усунувши жадібність і смуток щодо світу.
Монахи, я не кажу, що усвідомлення вдиху й видиху можливе для того, хто втратив усвідомленість і не має ясного розуміння.
Тому в цей час монах перебуває, споглядаючи ум як ум.
Коли монах тренується споглядати непостійність, згасання пристрасті, припинення та відпускання під час вдиху й видиху —
тоді він перебуває, споглядаючи дхамми як дхамми, старанний, ясно усвідомлюючий і уважний, усунувши жадібність і смуток щодо світу.
Побачивши мудрістю відкидання жадібності й смутку, він уважно споглядає це з незворушністю.
Ось як усвідомлення вдиху й видиху, розвинене й багаторазово практиковане, приводить до повноти чотири основи усвідомленості.
Чотири основи усвідомленості та сім факторів пробудження
А як чотири основи усвідомленості, розвинені й багаторазово практиковані, приводять до повноти сім факторів пробудження?
Коли монах перебуває, споглядаючи тіло як тіло, старанний, ясно усвідомлюючий і уважний, усунувши жадібність і смуток щодо світу, його усвідомленість у цей час установлена й не втрачена.
Коли його усвідомленість установлена й не втрачена, у ньому виникає фактор пробудження усвідомленості.
Він розвиває його, і цей фактор пробудження досягає повноти розвитку.
Перебуваючи таким чином усвідомленим, він досліджує цю дхамму мудрістю, розглядає її та ретельно вивчає.
Коли він так робить, у ньому виникає фактор пробудження дослідження дхамм.
Він розвиває його, і цей фактор пробудження досягає повноти розвитку.
Коли він мудрістю досліджує й розглядає цю дхамму, в ньому пробуджується невтомна енергія.
Тоді виникає фактор пробудження енергії.
Він розвиває його, і цей фактор пробудження досягає повноти розвитку.
У тому, хто пробудив енергію, виникає *неземна радість (pīti)*.
Тоді виникає фактор пробудження радості.
Він розвиває його, і цей фактор пробудження досягає повноти розвитку.
У того, чий ум сповнений радості, заспокоюється тіло й заспокоюється ум.
Тоді виникає фактор пробудження спокою.
Він розвиває його, і цей фактор пробудження досягає повноти розвитку.
Коли тіло заспокоєне і він переживає приємність, його ум стає зосередженим.
Тоді виникає *фактор пробудження зосередження (samādhi)*.
Він розвиває його, і цей фактор пробудження досягає повноти розвитку.
Він уважно й незворушно споглядає так зосереджений ум.
Тоді виникає *фактор пробудження незворушності (upekkhā)*.
Він розвиває його, і цей фактор пробудження досягає повноти розвитку.
Так само, коли монах перебуває, споглядаючи відчуття як відчуття, ум як ум або дхамми як дхамми, старанний, ясно усвідомлюючий і уважний, усунувши жадібність і смуток щодо світу, його усвідомленість установлена й не втрачена.
На цій основі послідовно розвиваються: усвідомленість → дослідження дхамм → енергія → радість → спокій → зосередження → незворушність.
Ось як чотири основи усвідомленості, розвинені й багаторазово практиковані, приводять до повноти сім факторів пробудження.
Сім факторів пробудження і звільнення
А як сім факторів пробудження, розвинені й багаторазово практиковані, приводять до повноти знання і звільнення?
Монах розвиває фактор пробудження усвідомленості, що ґрунтується на усамітненні, ґрунтується на згасанні пристрасті, ґрунтується на припиненні й дозріває у відпусканні.
Він розвиває фактор пробудження дослідження дхамм;
фактор пробудження енергії;
фактор пробудження радості;
фактор пробудження спокою;
фактор пробудження зосередження;
і фактор пробудження незворушності, що ґрунтується на усамітненні, ґрунтується на згасанні пристрасті, ґрунтується на припиненні й дозріває у відпусканні.
Ось як сім факторів пробудження, розвинені й багаторазово практиковані, приводять до повноти знання і звільнення».
Так сказав Благословенний.
Монахи були задоволені й зраділи словам Благословенного.
Так закінчується восьма сутта — «Сутта про усвідомлення вдиху й видиху».
Коментар перекладача
Анапанасаті (Pāli: ānāpānassati) — «усвідомлення вдиху й видиху». Ця сутта — головне джерело шістнадцяти кроків практики, згрупованих у чотири четвірки: тіло, відчуття, ум, дхамми. Кожна четвірка відповідає одній з чотирьох основ усвідомленості (satipaṭṭhāna), тож дихання тут не окрема техніка, а вісь, на яку нанизана вся практика.
Упосатха — дні нового й повного місяця, коли громада збирається для читання правил. Паварана — церемонія в кінці сезону дощів, коли монахи запрошують одне одного вказати на їхні провини. Комуді — повний місяць четвертого місяця за індійським календарем, ще один місяць після Паварани: Будда лишається в Саваттхі довше, ніж звичайно, і саме тому громада встигає зібратися така численна.
Палац матері Мігари (Migāramātupāsāda) — монастир у Східному парку Саваттхі, збудований мирянкою Візакхою, яку звали «матірʼю Мігари» на честь свекра, наверненого нею до Дхамми.
Йоджана — давньоіндійська міра відстані, приблизно 10–15 км.
Чотири ступені, перелічені у вступі, — це араганти, ті, хто не повертається, ті, хто повертається один раз, і ті, хто увійшов у потік. Будда називає їх, щоб показати: громада, до якої він говорить, — не початківці, і те, про що йтиметься далі, практикують люди на всіх щаблях шляху.
Тілесна формація (kāyasaṅkhāra) — саме дихання; ментальна формація (cittasaṅkhāra) — сприйняття й відчуття. «Заспокоювати формацію» означає давати їм самим втихати, а не придушувати їх зусиллям.
Сучасний покроковий виклад цієї практики простою мовою — «Уважність простими словами» Бганте Гунаратани.
Оригінал: suttacentral.net/mn118