← Назад до MN

Сутта про усвідомлення вдиху й видиху

MN 118 — Ānāpānassati Sutta

Так я чув.

Одного разу Благословенний перебував у Саваттхі, у Східному парку, в палаці матері Мігари, разом із багатьма відомими старшими учнями: шановним Саріпуттою, шановним Махамоггалланою, шановним Махакассапою, шановним Махакаччаяною, шановним Махакоттхікою, шановним Махакаппіною, шановним Махачундою, шановним Ануруддхою, шановним Реватою, шановним Анандою та іншими відомими старшими учнями.

У той час старші монахи наставляли й навчали нових монахів. Деякі старші монахи наставляли й навчали десятьох монахів, деякі — двадцятьох, деякі — тридцятьох, а деякі — сорок монахів. І нові монахи, яких старші монахи так наставляли й навчали, досягали дедалі вищих і визначніших ступенів поступу.

У той час, у пʼятнадцятий день упосатхи, в ніч повного місяця під час церемонії Паварани, Благословенний сидів просто неба, оточений громадою монахів.

Оглянувши мовчазну, мовчазну громаду монахів, Благословенний звернувся до них:

«Монахи, я задоволений цим шляхом практики. Я задоволений у серці цим шляхом практики.

Тому, монахи, докладайте ще більше зусиль, щоб досягти того, чого ще не досягнуто; здобути те, чого ще не здобуто; здійснити те, чого ще не здійснено.

Я залишуся тут, у Саваттхі, до повного місяця Комуді четвертого місяця».

Монахи з інших місцевостей почули:

«Кажуть, Благословенний залишиться в Саваттхі до повного місяця Комуді четвертого місяця».

І вони почали прибувати до Саваттхі, щоб побачити Благословенного.

А старші монахи ще старанніше наставляли й навчали нових монахів. Деякі старші монахи наставляли й навчали десятьох монахів, деякі — двадцятьох, деякі — тридцятьох, а деякі — сорок монахів. І нові монахи, яких старші монахи так наставляли й навчали, досягали дедалі вищих і визначніших ступенів поступу.

У пʼятнадцятий день упосатхи, в ніч повного місяця Комуді четвертого місяця, Благословенний сидів просто неба, оточений громадою монахів.

Оглянувши мовчазну, мовчазну громаду монахів, Благословенний звернувся до них:

«Монахи, ця громада позбавлена пустої балаканини; ця громада позбавлена марнослівʼя. Вона чиста й утверджена в сутності.

Такою є ця громада монахів, такою є ця спільнота, що вона гідна дарів, гідна гостинності, гідна підношень, гідна шанобливо складених долонь — незрівнянне поле заслуг для світу.

Такою є ця громада монахів, такою є ця спільнота, що навіть малий дар, піднесений їй, стає великим, а великий дар — ще більшим.

Такою є ця громада монахів, такою є ця спільнота, що побачити її у світі — рідкість.

Такою є ця громада монахів, такою є ця спільнота, що заради зустрічі з нею варто пройти багато йоджан, навіть несучи дорожню торбу.

Монахи, у цій громаді є монахи-араганти, чиї забруднення вичерпані, які завершили святе життя, зробили те, що належало зробити, скинули тягар, досягли справжньої мети, повністю зруйнували пута існування і, правильно пізнавши, звільнилися. Такі монахи є в цій громаді.

У цій громаді є монахи, які через повне знищення пʼяти нижчих пут народяться спонтанно й там досягнуть остаточної ніббани, більше не повертаючись із того світу. Такі монахи є в цій громаді.

У цій громаді є монахи, які через знищення трьох пут і послаблення жадоби, відрази та омани є тими, хто повернеться лише один раз. Повернувшись у цей світ лише ще один раз, вони покладуть край стражданню. Такі монахи є в цій громаді.

У цій громаді є монахи, які через знищення трьох пут стали тими, хто увійшов у потік, більше не приреченими на нижчі світи, впевнено спрямованими до пробудження. Такі монахи є в цій громаді.

У цій громаді є монахи, віддані розвитку чотирьох основ усвідомленості.

Є монахи, віддані розвитку чотирьох правильних зусиль;

чотирьох основ духовної сили;

пʼяти здібностей;

пʼяти сил;

семи факторів пробудження;

Благородного восьмеричного шляху.

Є монахи, віддані розвитку метти — доброзичливості;

розвитку співчуття;

розвитку співрадісності;

розвитку незворушності;

спогляданню непривабливості;

розвитку сприйняття непостійності.

І є в цій громаді монахи, віддані розвитку усвідомлення вдиху й видиху.

Усвідомлення дихання

Монахи, коли усвідомлення вдиху й видиху розвинене й багаторазово практикується, воно приносить великий плід і велику користь.

Коли усвідомлення вдиху й видиху розвинене й багаторазово практикується, воно приводить до повноти чотири основи усвідомленості.

Коли чотири основи усвідомленості розвинені й багаторазово практикуються, вони приводять до повноти сім факторів пробудження.

Коли сім факторів пробудження розвинені й багаторазово практикуються, вони приводять до повноти знання і звільнення.

А як, монахи, розвивається і багаторазово практикується усвідомлення вдиху й видиху так, що воно приносить великий плід і велику користь?

Монах іде до лісу, до підніжжя дерева або до порожнього помешкання.

Він сідає, схрестивши ноги, тримаючи тіло прямо, і встановлює усвідомленість перед собою.

Усвідомлено він вдихає. Усвідомлено він видихає.

Перші чотири — тіло

Вдихаючи довго, він розуміє: «Я вдихаю довго».

Видихаючи довго, він розуміє: «Я видихаю довго».

Вдихаючи коротко, він розуміє: «Я вдихаю коротко».

Видихаючи коротко, він розуміє: «Я видихаю коротко».

Він тренується: «Я вдихатиму, переживаючи все тіло».

Він тренується: «Я видихатиму, переживаючи все тіло».

Він тренується: «Я вдихатиму, заспокоюючи тілесну формацію».

Він тренується: «Я видихатиму, заспокоюючи тілесну формацію».

Другі чотири — відчуття

Він тренується: *«Я вдихатиму, переживаючи радість (pīti)». — «Я видихатиму, переживаючи радість».*

Він тренується: *«Я вдихатиму, переживаючи приємність (sukha)». — «Я видихатиму, переживаючи приємність».*

Він тренується: «Я вдихатиму, переживаючи ментальну формацію». — «Я видихатиму, переживаючи ментальну формацію».

Він тренується: «Я вдихатиму, заспокоюючи ментальну формацію». — «Я видихатиму, заспокоюючи ментальну формацію».

Треті чотири — ум

Він тренується: «Я вдихатиму, переживаючи ум». — «Я видихатиму, переживаючи ум».

Він тренується: «Я вдихатиму, звеселяючи ум». — «Я видихатиму, звеселяючи ум».

Він тренується: «Я вдихатиму, зосереджуючи ум». — «Я видихатиму, зосереджуючи ум».

Він тренується: «Я вдихатиму, звільняючи ум». — «Я видихатиму, звільняючи ум».

Четверті чотири — споглядання Дхамми

Він тренується: «Я вдихатиму, споглядаючи непостійність». — «Я видихатиму, споглядаючи непостійність».

Він тренується: «Я вдихатиму, споглядаючи згасання пристрасті». — «Я видихатиму, споглядаючи згасання пристрасті».

Він тренується: «Я вдихатиму, споглядаючи припинення». — «Я видихатиму, споглядаючи припинення».

Він тренується: «Я вдихатиму, споглядаючи відпускання». — «Я видихатиму, споглядаючи відпускання».

Ось як, монахи, усвідомлення вдиху й видиху, розвинене й багаторазово практиковане, приносить великий плід і велику користь.

Усвідомлення дихання і чотири основи усвідомленості

А як усвідомлення вдиху й видиху, розвинене й багаторазово практиковане, приводить до повноти чотири основи усвідомленості?

Коли монах, вдихаючи довго, розуміє: «Я вдихаю довго»; видихаючи довго, розуміє: «Я видихаю довго»; вдихаючи коротко, розуміє: «Я вдихаю коротко»; видихаючи коротко, розуміє: «Я видихаю коротко»;

коли він тренується: «Я вдихатиму, переживаючи все тіло»; «Я видихатиму, переживаючи все тіло»;

коли він тренується: «Я вдихатиму, заспокоюючи тілесну формацію»; «Я видихатиму, заспокоюючи тілесну формацію» —

тоді він перебуває, споглядаючи тіло як тіло, старанний, ясно усвідомлюючий і уважний, усунувши жадібність і смуток щодо світу.

Адже вдихи й видихи, кажу я, є одним із тілесних явищ.

Тому в цей час монах перебуває, споглядаючи тіло як тіло, старанний, ясно усвідомлюючий і уважний, усунувши жадібність і смуток щодо світу.

Коли монах тренується переживати радість, переживати приємність, переживати ментальну формацію та заспокоювати ментальну формацію під час вдиху й видиху —

тоді він перебуває, споглядаючи відчуття як відчуття, старанний, ясно усвідомлюючий і уважний, усунувши жадібність і смуток щодо світу.

Адже уважне спрямування уваги на вдихи й видихи, кажу я, є одним із відчуттів.

Тому в цей час монах перебуває, споглядаючи відчуття як відчуття.

Коли монах тренується переживати ум, звеселяти ум, зосереджувати ум і звільняти ум під час вдиху й видиху —

тоді він перебуває, споглядаючи ум як ум, старанний, ясно усвідомлюючий і уважний, усунувши жадібність і смуток щодо світу.

Монахи, я не кажу, що усвідомлення вдиху й видиху можливе для того, хто втратив усвідомленість і не має ясного розуміння.

Тому в цей час монах перебуває, споглядаючи ум як ум.

Коли монах тренується споглядати непостійність, згасання пристрасті, припинення та відпускання під час вдиху й видиху —

тоді він перебуває, споглядаючи дхамми як дхамми, старанний, ясно усвідомлюючий і уважний, усунувши жадібність і смуток щодо світу.

Побачивши мудрістю відкидання жадібності й смутку, він уважно споглядає це з незворушністю.

Ось як усвідомлення вдиху й видиху, розвинене й багаторазово практиковане, приводить до повноти чотири основи усвідомленості.

Чотири основи усвідомленості та сім факторів пробудження

А як чотири основи усвідомленості, розвинені й багаторазово практиковані, приводять до повноти сім факторів пробудження?

Коли монах перебуває, споглядаючи тіло як тіло, старанний, ясно усвідомлюючий і уважний, усунувши жадібність і смуток щодо світу, його усвідомленість у цей час установлена й не втрачена.

Коли його усвідомленість установлена й не втрачена, у ньому виникає фактор пробудження усвідомленості.