Дуттхаттхака-сутта

Одні говорять зі злим наміром,
інші ж говорять, вважаючи свої слова правдою.
Але мудрець не вступає у суперечку, що виникла.
Тому ніде немає в мудреця внутрішньої зачерствілості.

Як може людина переступити через власний погляд,
якщо її веде бажання і вона утвердилася у власній уподобі?
Сама створюючи те, що вважає довершеним,
вона говорить відповідно до того, як сама це знає.

Того, хто без запитання
розповідає іншим про власні правила й обітниці,
знавці називають неблагородним за природою —
того, хто сам вихваляє самого себе.

Але монах, умиротворений,
цілковито згаслий у собі,
не вихваляється своїми правилами, кажучи: «Ось який я».

Знавці називають це благородною поведінкою —
коли ніде у світі
немає в ньому того, що він ставить вище за інше.

Той, чиї вчення вигадані й сконструйовані,
поставлені попереду й не очищені,
спирається на ту перевагу,
яку бачить у них для самого себе,

і залежить від хиткого спокою,
що тримається на цій опорі.

Привʼязаності до поглядів
нелегко переступити,
коли людина, зробивши серед учень свій вибір,
міцно за нього вхопилася.

Тому серед цих привʼязаностей
людина то відкидає одне вчення,
то приймає інше.

Але для очищеного
ніде у світі немає сконструйованого погляду
щодо буття чи небуття.

Відкинувши оману й зарозумілість,
очищений — куди б він ішов за ними,
якщо він більше ні до чого не привʼязаний?

Адже той, хто привʼязаний до вчень,
вступає через них у суперечки.

А про того, хто не привʼязаний, —
через що і як можна було б сперечатися?

Для нього немає ані «прийнятого Я»,
ані «відкинутого Я».

Він уже тут змив із себе
всі погляди.

Дуттхаттхака-сутта — третя.

Коментар перекладача

Коментарі під окремими строфами належать англійському перекладачеві — Бгіккху Суджато (Бгіккху Суджато); вони не є частиною сутти. Показати їх усі разом можна чіпом угорі.

Аттхакаваґґа («Розділ вісімок») — четвертий розділ Сутта Ніпата й один із найдавніших шарів Канону; його наскрізна тема — відмова тримати будь-який погляд як власність. Саме на цю позицію спирається Нагарджуна в ММК 13.8.

Ніддеса — найдавніший канонічний коментар, присвячений саме Аттхакаваґґа та Параянаваґґа.

Оригінал: suttacentral.net/snp4.3