← Назад до змісту
Дослідження санскар
Розділ 13 — санскарапарікша
13.1
Те, що Благословенний назвав оманливим, є тим, що має властивість обману. Усі складені речі мають властивість обману, тому вони оманливі.
13.2
Якщо те, що має властивість обману, є оманливим, то що ж там оманюється? Це сказав Благословенний, щоб роз’яснити порожнечу.
13.3
Безсамобутність речей пізнається з того, що вони стають іншими; і немає речі, позбавленої самобутності, бо речі є порожніми.
13.4
У чого була б інакшість, якщо самобутність не існує? У чого була б інакшість, якщо самобутність існує?
13.5
Ні в того самого, ні в іншого інакшість не є можливою, бо юнак не старіє і старий також не старіє.
13.6
Якби в того самого була інакшість, то саме молоко стало б кислим молоком; а якщо чогось іншого від молока — то чим тоді буде буття кислого молока?
13.7
Якби існувало щось непорожнє, то було б і щось порожнє; але немає нічого непорожнього — звідки ж тоді візьметься порожнє?
13.8
Порожнеча проголошена Переможцями як вихід з усіх поглядів; але тих, у кого є погляд на порожнечу, назвали невиліковними.
Санскритський оригінал: GRETIL, Nāgārjuna: Mūlamadhyamakakārikā (введення Douglas Bachman, ред. Richard Mahoney)