Additional commentary
Сховати ієрогліфи
有物混成，先天地生。
Існує 物 хаотично сформована, народилася раніше Неба і Землі.
混然不可得而知，而萬物由之以成，故曰混成也。
У хаотичному стані, неможливо досягти й пізнати, та усі 物 через неї утворюються, тому сказано: «хаотично сформована».
不知其誰之子，故先天地生。
Не знаємо чия це дитина, отже, народилася раніше Неба і Землі.
寂兮寥兮，獨立不改，
Тиха, 兮! Порожня, 兮! Стоїть самотньо і не змінюється,
寂寥，無形體也。
Тиха й порожня -- не має форми й тіла.
無物之匹，故曰獨立也。
Немає рівної їй 物, тому сказано: стоїть самотньо.
返化終始，不失其常，故曰不改也。
Повертається і перетворюється від кінця і до початку, не втрачає своєї постійності, тому й сказано: «не змінюється».
周行而不殆，可以為天下母。
Повсюдно рухається й не гине, може бути Матірʼю Піднебесся.
周行無所不至而免殆，能生全大形也，故可以為天下母也。
Повсюдно рухається -- немає місця, куди б не доходила, і уникає загибелі, може породжувати повну Велику Форму, тому може бути Матірʼю Піднебесся.
Сюнь Цзи (Величне втілення ідеального шляху): Тому, Син Неба не дивиться, але бачить, не слухає, але чує, не думає, але знає, не рухається, але звершує: нібито купка землі він сидить самотній, на своєму килимку, і світ слідує йому, ніби є одним тілом з ним, як чотири кінцівки слідують наказам свідомості. Це дійсно можна описати як «Велику Форму».
吾不知其名，
Я не знаю її імʼя,
名以定形，混成無形，不可得而定，故曰，不知其名也。
Імʼям визначається форма, хаотично утворене не має форми, не можна осягнути й визначити, тому сказано: не знаю її імені.
字之曰道，
називають її 道,
夫名以定形，字以稱可，
Адже імʼя -- щоб визначити форму, позначення, щоб виразити можливе,
言道取於無物而不由也。
сказано: назву 道 взято з того, що немає 物, яка б не проходила через нього {як шляхом}.
是混成之中，可言之稱最大也。
Серед хаотично сформованого це -- найбільша з назв, які можна вимовити.
強為之名，曰大。
Змушено дають їй імʼя, називають Велика.
吾所以字之曰道者，取其可言之稱最大也。
Причина чому я дав назву 道 -- у тому, що це найвища назва, яку можна дати.
責其字定之所由，則繫於大，
Якщо зʼясовувати звідки встановлена ця назва, то вона буде привʼязана до Великого,
大有繫，則必有分，有分則失其極矣。
якщо привʼязувати до великого, то неминуче буде поділ, а поділ призводить до втрати безмежності.
Це дуже схоже на те, що в будизмі називається неконцептуальне мислення.
故曰，強為之名曰大。
Тому сказано: змушено даю їй імʼя, називають Велика.
大曰逝，
Велику називають плинною,
逝，行也。不守一大體而已。
Плинна -- це рух. Не тримається лише одного великого тіла.
周行無所不至，故曰逝也。
Рухається навколо -- не має місця, куди б не досягало, отже кажуть: плинна.
逝曰遠，遠曰反。
Плинну називають далекою, далеку називають поверненням.
遠，極也。
Далека -- це 極.
周無所不窮極，不偏於一。
Рухається всюди і досягає всіх 極, не зупиняється лише на одному.
逝故曰遠也，不隨於所適，其體獨立，故曰反也。
Через те, що плине, називають її далекою, не слідує певному напрямку, її сутність стоїть самостійно, тому сказано: повернення.
故道大，天大，地大，王亦大。
Отже, 道 велике, Небо велике, Земля велика, і правитель також великий.
天地之性，人為貴，而王是人之主也。
У 性 Неба і Землі людина вважається 貴, а правитель є володар людей.
雖不職大亦復為大與三匹，故曰，王亦大也。
Хоч він не є великим за посадою, все ж є великим, разом із трьома іншими {рівнями}, отже сказано: правитель також великий.
域中有四大，
У світі є чотири величі,
四大，道、天、地、王也。
Чотири величі -- це 道, Небо, Земля і правитель.
凡物有稱有名則非其極也，
Коли 物 має назву й позначення -- то це не її 極,
言道則有所由，有所由然後謂之為道，
коли говорять 道 -- є щось, від чого ця {назва} походить, коли є підстава походження -- тоді вже називають це 道,
然則是道，稱中之大也，不若無稱之大也。
отже, це 道 -- велике серед того, що має назву, але не таке велике, як те, що не має назви.
無稱不可得而名曰域也，
Те, що не має назви й не може бути названо, називають світом,
道天地王皆在乎無稱之內，故曰，域中有四大者也。
道, Небо, Земля, правитель -- усі перебувають в межах неназваного, тому сказано: у світі є чотири величі.
而王居其一焉。
І правитель займає одну з них.
處人主之大也。
Перебуває в великій позиції володаря людей.
人法地，地法天，天法道，道法自然。
Людина наслідує Землю, Земля наслідує Небо, Небо наслідує 道, 道 наслідує 自然.
法，謂法則也。
Наслідувати означає брати за правило.
人不違地，乃得全安，法地也。
Людина не суперечить Землі, тоді отримує повний спокій, це і означає наслідувати Землю.
地不違天，乃得全載，法天也。
Земля не суперечить Небу, тоді отримує здатність підтримувати все, це і означає наслідувати Небо.
天不違道，乃得全覆，法道也。
Небо не суперечить 道, тоді отримує здатність охоплювати все, це і означає наслідувати 道.
道不違自然，乃得其性，法自然者。
道 не суперечить 自然, тоді отримує свою 性, це і означає наслідувати 自然.
在方而法方，在圓而法圓，於自然無所違，
Перебуваючи серед квадратного -- наслідує квадратне, перебуваючи серед круглого -- наслідує кругле, у 自然 не має жодної суперечності,
自然者，無稱之言，窮極之辭也。
自然 -- це слово без назви, вислів, що сягає 極.
用智不及無知，而形魄不及精象，
Застосування 智 не сягає не-знання, а форма й 魄 не сягають 精-образу,
精象不及無形，
精-образ не сягає безформного,
有儀不及無儀，故轉相法也。
те, що має зовнішність, не сягає без-зовнішнього, тому щабель за щаблем одне наслідує наступне.
道順自然，天故資焉。
道 слідує 自然, тому Небо спирається на нього.
天法於道，地故則焉。
Небо наслідує 道, тому Земля узгоджується з ним.
地法於天，人故象焉。
Земля наслідує Небо, тому людина бере з неї образ.
所以為主其一之者，主也。
Те, чим {правитель} робить Одне своїм господарем -- це і є володар.
Це місце текстологічно непевне (існують різні читання 其一) -- переклад тут лише одне з можливих тлумачень.