Additional commentary
Сховати ієрогліфи
重為輕根，靜為躁君。
Важке є 根 легкого, спокій є володарем метушливого.
Це про внутрішню сталість.
凡物輕不能載重，小不能鎮大。
Будь-яка легка 物 не може утримувати важке, мале не може стримувати велике.
不行者使行，不動者制動，
Те, що не йде, змушує {інше} йти, те, що не рухається, керує рухом,
是以重必為輕根，靜必為躁君也。
отже, важке обовʼязково є 根 легкого, спокій обовʼязково є володарем метушливого.
是以聖人終日行不離輜重。
Тому 聖人 цілий день рухається і не покидає важкого обозу.
以重為本，故不離。
Вважає важке за 本, тому не покидає.
Дуже цікава гра різними варіантами ієрогліфа «корінь». На початку Лао Цзи (а за ним Ван Бі) мають на увазі 根 -- як джерело, те, що утримує, дає опору. Далі Ван Бі передає оригінал ієрогліфом 本 -- це вже про позицію того, хто діє.
雖有榮觀，燕處超然。
Хоч навіть має славу і величний вигляд, спокійно перебуває, піднесено відсторонений.
不以經心也。
Не пропускає {славу й пишноту} через 心.
奈何萬乘之主，而以身輕天下？
Як же так, що володар десяти тисяч колісниць вважає 身 легшим за Піднебесся?
輕則失本，躁則失君。
Легкий -- тоді втрачає 本, метушливий -- тоді втрачає володаря.
輕不鎮重也，失本為喪身也，失君為失君位也。
Легке не стримує важке, втратити 本 -- це втратити 身; втратити володаря -- це втратити місце володаря.
Chapter 27 →