Additional commentary
道沖而用之或不盈，
道 порожнє, але користуєшся ним -- і воно не вичерпується,
Не вичерпується -- дослівний переклад "не переповнюється", але заради збереження природності мови -- не вичерпується. Саме тому що порожнє, тому і не вичерпується.
淵兮似萬物之宗；
Безодня, 兮! Подібне до 宗 всіх 物;
挫其銳，解其紛，
Притупляє гостроту, розвʼязує плутанину,
和其光，同其塵，
помʼякшує сяйво, уподібнюється пилу,
Пил -- це як буденість -- звичайний, повсякденний, непомітний, без величі, повсюдний.
湛兮似或存。
Глибоке, 兮! Ніби справді воно існує.
吾不知誰之子，象帝之先。
Я не знаю чиє воно дитя, схоже, воно було до Володаря.
夫執一家之量者，不能全家。
Воістину, той, хто тримається міри однієї родини -- не може зберегти {цілу} родину.
Міра -- це як правило, стандарт. Триматись -- це як чіплятись.
執一國之量者，不能成國。
Той, хто тримається міри однієї держави -- не може звершити державу.
窮力舉重，不能為用，
Вичерпуючи силу, щоб підняти тягар -- не можна бути корисним,
故人雖知，萬物治也，
тому люді, хоч і знають, а всі 物 самі 治
治而不以二儀之道，則不能贍也。
治, але не за допомогою 道 двох сил, тоді не можна підтримувати це.
Дві сили -- інь і ян.
地雖形魄，不法於天則不能全其寧。
Хоч Земля має форму і 魄, {але якщо} не слідує Небу, то не може зберегти свій спокій.
天雖精象，不法於道則不能保其精。
Хоч Небо має чисту 精 і образ, {якщо} не слідує 道, то не може зберегти свою 精.
沖而用之，用乃不能窮滿以造實，實來則溢，
{道} порожнє і ним користуються, використання не може вичерпати його {або} наповнити, щоб довести до наповненості.
故沖而用之，又復不盈，
тоді {воно} переливається, отже, порожнє, і коли ним користуються -- воно завжди не переповнюється,
Здається, тут Ван Бі трохи не дотягує до буддистського бачення. Порожнеча -- то ж нема куди переливати, нема що спустошувати, нема чим наповнювати (бо все з цього), нема що заповнювати.
其為無窮亦已極矣。
його нескінченність вже досягла 極.
形雖大，不能累其體；
Форма, хоч і велика, не може обмежити його цілісність
事雖殷，不能充其量；
справи, хоч і численні, не можуть заповнити його ємність
Так само, нема ніякої ємності, нема ніякого наповнення. Все є ця ємність, що ж і чим заповнювати?
萬物捨此而求主，主其安在乎。
всі 物 покидають це і шукають господаря, але де ж він, цей володар?
不亦淵兮似萬物之宗乎。
Хіба не безодня, 兮! Подібне до 宗 всіх 物.
銳挫而無損，
Притупляє гостроту -- і без шкоди,
紛解而不勞，
розвʼязує плутанину -- і не стомлюється,
和光而不汙，
гармонізує світло -- і не брудниться.
Воно є і світло, воно є і гармонізація, воно є і темрява.
其體同塵而不渝，
Його сутність уподібнюється пилу і не змінюється,
其真不亦湛兮似或存乎。
Хіба його істинність не є також глибокою, 兮, ніби існує?
地守其形，德不能過其載；
Земля зберігає свою форму і 德 не може перевищити її вмістимості;
天慊其象，德不能過其覆；
Небо задовільняється своїм образом і 德 не може перевершити його обсяг;
天地莫能及之，不亦似帝之先乎。
Ні Небо, ні Земля не можуть зрівнятися {з 道}, хіба ж воно не подібне до попередника Володаря?
В цьому розділі Ван Бі розглядає порожнечу як щось, що існує окремо від Неба, Землі і всіх речей. Це виглядає слабшим за концепцію Шуньяти. Цікаво, що оригінальний текст не робить такого розділення між порожнечею і всім іншим (хоча і має подібні натяки), то ж допускає прочитання порожнечі як Шуньяти. Школа 貴無 («цінувати небуття» -- Хе Янь, Ван Бі) наполягала, що речам потрібне 無 як підстава; натомість Ґо Сян (獨化, самотнє перетворення) і Пей Вей (崇有, цінувати буття) заперечували будь-яке джерело позаду речей і твердили, що речі 自生 -- самопороджуються, без потреби в окремій центральній основі. Тобто вже в середині самої даоської традиції було прочитання, яке ближче до Шуньяти. Треба також відмітити, що сам корінний текст обережніший за свого коментатора. Лаоцзи раз по раз помʼякшує онтологію модальними частками: 似萬物之宗 («ніби предок усіх речей»), 似或存 («ніби справді існує»), 象帝之先 («нагадує те, що передує Володареві»). Це не «є джерело», а «щось ніби-є, але не вловлюється як суще». Ван Бі ці підпірки здебільшого проковтує і читає 道 як тверде 宗 і передування.
帝，天帝也。
Володар -- це Небесний Володар.