Additional commentary
Сховати ієрогліфи
道生一，一生二，二生三，三生萬物。
道 народжує Одне, Одне народжує Два, Два народжують Три, Три народжують всі 物.
萬物負陰而抱陽，沖氣以為和。
Всі 物 несуть інь і обіймають ян, через змішування 氣 утворюють гармонію.
人之所惡，唯孤﹑寡﹑不穀，而王公以為稱。
Те, що люди ненавидять: «самотній», «позбавлений», «негідний», а князі й царі використовують ці слова як самоназви.
故物或損之而益，或益之而損。
Отже, 物 іноді зазнають зменшення — і завдяки цьому збільшуються, іноді зазнають збільшення — і через це зменшуються.
萬物萬形，其歸一也，何由致一，由於無也。
Усі 物, усі форми 歸 до Єдиного; як досягається Єдине? Завдяки небуттю.
由無乃一，一可謂無，已謂之一，豈得無言乎。
Через небуття постає Єдине, Єдине можна назвати небуттям; коли вже назвали його Єдиним, хіба можна обійтись без слів?
有言有一，非二如何，
Є слово і є Єдине — як може бути не-двоїсте {в такому випадку}?
有一有二，遂生乎三，
Є Одне, є Два, отже, постає Три,
Є Одне і є назва цього, разом вони утворюють групу, тобто третє, чого ще не було. При цьому варто відзначити, що все це все одно зберігається в Єдиному, але коли ми кажемо Одне, то виходимо в світ назв, які будуть множитись і множитись.
從無之有，數盡乎斯，過此以往，非道之流，
З небуття в буття — в цьому процесі числа досягають межі, перейти за межу — і далі не є потік 道,
Зворотність — це рух 道 (розділ 40). Числа досягають межі не в нескінченному збільшенні, а у зворотному русі — на межі відсутності будь-яких концептів. Перейти за цю межу, почати рахувати — і це вже не потік 道.
故萬物之生，吾知其主，雖有萬形，沖氣一焉。
тому в народженні всіх 物 я знаю його володаря, хоча є безліч форм, усіх єднає порожня 氣.
百姓有心，異國殊風，而得一者，王侯主焉。
Простий народ має 心, різні країни — різні звичаї, але царі й князі, які здобувають Єдине, керують ними.
以一為主，一何可舍，
Брати Єдине за володаря, як можна покинути Єдине?
愈多愈遠，損則近之，損之至盡，乃得其極。
Що більше {чогось} — то більше віддалення, зменшуючи — тоді наближаєшся до нього, зменшуючи до краю — тоді досягаєш його 極.
既謂之一，猶乃至三，況本不一而道可近乎，
Якщо вже назвати його Єдиним — усе ж доходиш до Трьох, тим більше якщо від самого початку немає Єдиного — хіба можна наблизитись до 道?
損之而益，豈虛言也。
Зменшуючи — збагачуєшся, хіба це порожні слова?
人之所教，我亦教之。
Те, чому вчать люди, — я також вчу цьому.
我之非強使人從之也，而用夫自然，舉其至理，
Я не силоміць змушую людей слідувати цьому, а використовую 自然, показую її найвищу істину,
順之必吉，違之必凶。
слідування цьому неодмінно веде до сприятливого, противлення цьому неодмінно веде до лиха.
故人相教，違之自取其凶也，
Отже, люди взаємно навчають один одного, противитись цьому означає самому накликати на себе лихо,
亦如我之教人，勿違之也。
так само, як я навчаю людей, не слід цьому противитись.
強梁者不得其死，吾將以為教父。
Той, хто насильницький і жорсткий, не вмирає своєю смертю, я збираюсь використати це як приклад для навчання.
強梁則必不得其死。
Хто насильницький і жорсткий — неодмінно не здобуде своєї смерті.
Ідіома «померти своєю смертю» співпадає в китайській і українській мовах.
人相教為強梁，則必如我之教人不當為強梁也。
Люди взаємно навчаються бути насильницькими й жорсткими, то це так само, як я навчаю людей не бути насильницькими й жорсткими.
舉其強梁不得其死以教邪。
Наводити приклад тих, хто насильницький і жорсткий, що не здобули своєї смерті, — хіба не навчання це?
若云順吾教之必吉也，故得其違教之徒，適可以為教父也。
Якщо казати, що слідування моєму навчанню неодмінно веде до сприятливого, то ті, хто порушує навчання, — це якраз ті, кого можна взяти за приклад для навчання.