Сховати ієрогліфи
大成若缺，其用不弊。
Велике звершення ніби неповне, його користь не зношується.
隨物而成，不為一象，故若缺也。
Здійснюється, слідуючи 物, не має єдиного образу, тому здається неповним.
大盈若沖，其用不窮。
Велика повнота ніби порожня, її користь не вичерпується.
大盈沖足，隨物而與，
Велика повнота досконало порожня, слідує 物 і дає,
無所愛矜，故若沖也。
не має ні привʼязаності, ні пихи, тому ніби порожня.
大直若屈，
Велика прямота ніби зігнута,
隨物而直，直不在一，故若屈也。
Слідує 物 і тому пряма, прямота не полягає в одному, тому ніби зігнута.
大巧若拙，
велика майстерність ніби незграбність,
大巧，因自然以成器，
Велика майстерність слідує 自然, щоб утворити річ,
不造為異端，故若拙也。
не створює штучно нічого незвичайного, тому здається незграбною.
大辯若訥。
велике красномовство ніби нерозторопність.
大辯因物而言，己無所造，故若訥也。
Велике красномовство слідує 物 і говорить, саме нічого не вигадує, тому здається повільним у мовленні.
躁勝寒，靜勝熱。
Рухливість перемагає холод, спокій перемагає спеку.
清靜為天下正。
Чистота і спокій — це те, що встановлює порядок у Піднебессі.
躁罷然後勝寒，靜無為以勝熱，以此推之，
Рухливість лише після свого завершення перемагає холод, спокій через 無為 перемагає спеку, з цього роблю висновок,
則清靜為天下正也。
отже, чистота і спокій — це те, що встановлює порядок у Піднебессі.
靜則全物之真，躁則犯物之性，
У спокої зберігається 真 物, у метушливості порушується 性 物,
故惟清靜乃得如上諸大也。
тому лише через чистоту і спокій можна досягти всіх вищеназваних великих якостей.