Additional commentary
Сховати ієрогліфи
其安易持，其未兆易謀。
Його спокій легко тримати, його, що ще не проявилося, легко планувати.
以其安不忘危，持之不忘亡，謀之無功之勢，
У спокої не забувати небезпеку, берегти це, не забуваючи про загибель, планувати це без {мети} власної вигоди чи заслуги,
故曰易也。
тому сказано: це є легке.
Легше, ніж займатись справами его.
其脆易泮，其微易散。
Його крихке легко тане, його дрібне легко розсіюється.
雖失無入有，以其微脆之故，未足以興大功，故易也。
Хоча небуття переходить у буття, через його дрібність і крихкість {цього} ще недостатньо, щоб здійснити велике діло, тому це легке.
Тобто дрібний початок ще недостатній, щоб вважатись великою справою.
此四者，皆說慎終也，
Усі ці чотири {речі} — усі говорять про обережність у кінці,
Ставитись до кінця так, ніби він уже почався на самому початку.
不可以無之故而不持，
не можна через відсутність не берегти,
Не можна не пильнувати його лише через те, що воно ще не проявилось.
不可以微之故而弗散也，
не можна через малість не утримувати від розсіювання,
Велике починається з малого, розпад теж починається з малого, тому також не можна занедбувати лише через те, що воно мале.
無而弗持，則生有焉，微而不散，則生大焉，
якщо не берегти небуття, тоді народжується буття, якщо мале не розсіюється — тоді народжується велике,
故慮終之患，如始之禍，則無敗事。
отже, якщо передбачати небезпеку в кінці, як лихо на початку, тоді не зазнаєш невдачі у справах.
На початку — не знецінити, у кінці — не зіпсувати.
為之於未有，
Робити це, коли ще не існує,
謂其安未兆也。
Називається це спокоєм, коли ще не зʼявились ознаки.
治之於未亂。
治 це, коли ще не настала смута.
謂微脆也。
Називається це малим і крихким.
合抱之木，生於毫末；
Дерево, яке можна обхопити руками, виростає з кінця волосинки;
九層之臺，起於累土；
девʼятиярусна вежа починається з нагромадженої землі;
千里之行，始於足下。
подорож у тисячу лі починається під ногами.
為者敗之，執者失之。
Хто діє, той руйнує, хто тримається, той втрачає це.
當以慎終除微，慎微除亂，
Слід за допомогою обережності в кінці усувати дрібне, обережністю у дрібному усувається безлад,
而以施為治之形名，
а якщо застосовувати діяння, щоб 治 це, і триматися за форми та назви,
Не словами надавати форми, а мінімально необхідними діями, бо без дії це лише абстракція.
執之反生事原，巧辟滋作，故敗失也。
то навпаки виникає джерело справ, хитрощі й викривлення множаться, тому й настають руйнування та втрата.
是以聖人無為故無敗，無執故無失。
Тому 聖人 無為 і тому не має поразки, не тримаючись, не має втрати.
民之從事，常於幾成而敗之。
Люди, коли беруться за справи, часто майже звершуючи зазнають поразки.
不慎終也。
Не обережні у кінці.
慎終如始，則無敗事。
Бути обережним у кінці як на початку, тоді не буде поразки у справах.
是以聖人欲不欲，不貴難得之貨；
Тому 聖人 бажає не бажати, не цінує важко здобутих речей;
好欲雖微，爭尚為之興，
Хоча бажання малі, суперечки через це виникають,
難得之貨雖細，貪盜為之起也。
хоча важкодоступні речі дрібні, жадібність і злодійство через це виникають.
學不學，復眾人之所過。
Навчається не-вченню, виправляє помилки інших людей.
不學而能者，自然也。
Той, хто не вчиться, але вміє, — 自然.
喻於學者，過也。
Розуміти через навчання — помилка.
故學不學，以復眾人之過。
Тому навчається не-навчанню, щоб повернути людей із хиб.
Здійснює навчання без слів.
以輔萬物之自然，而不敢為。
Через підтримання 自然 всіх 物, і не наважується втручатися.