І.14 Мандрівка на Сінгала

Тоді той брагман, зійшовши з того сонму девів, подався на Сінгаладвіпа. І, прийшовши, витворив собі жадану, звабливу подобу й став перед ракшасі. Тоді ті ракшасі сказали одна одній: «Ось видно чоловіка такої надзвичайно жаданої подоби». І, побачивши його, ті ракшасі запалали жагою в серці. Тоді вони підійшли до нього й сказали таке: «Пане, втішся нашою дівочою юністю, бо владаря в нас немає. Стань же, чоловіче добрий, владарем тим, хто без владаря; стань пристановищем тим, хто без пристановища; стань опорою тим, хто без опори; стань захистом тим, хто без захисту; стань островом тим, хто без острова; стань світлом сліпим. Ось тобі доми з їжею, доми з напоями, доми з одежею, розмаїті барвисті ложа, розкішні сади, розкішні ставки».

Він каже: «Якщо виконаєте мій наказ, то я вчиню вам усе, що забажаєте». А вони сказали йому: «Як же ми не виконаємо твого веління?» Тоді він показав їм шляхетний восьмичленний шлях, показав десять благих шляхів діяння, і вони вивчили четвірку аґам. Тоді ті ракшасі, перейнявши від того чоловіка шляхетний восьмичленний шлях, затямивши десять благих [шляхів], здобувши четвірку істин і вивчивши четвірку істин з аґам, — деякі здобули плід входження в потік, деякі здобули плід того, хто вертається один раз, деякі здобули плід того, хто не вертається, а деякі здобули архатство, деякі ж — пробудження пратьєкабудди. І відтоді тих ракшасі не мучило страждання пожадання, не мучило страждання ненависті, не мучило страждання омани; не було в них злобливого серця; і нікому вони більше не губили життя. Вони втішалися дгармами й утвердилися в них, і прийняли обітницю навчання. І сказали так: «Більше ми не забиратимемо життя. Як живуть люди Джамбудвіпа їжею та питтям, таким-от прожитком житимемо й ми. Більше не житимемо життям ракшасі. Триматимемо обітницю мирян». Прийнявши таку обітницю навчання, вони лишилися стояти перед тим самим чоловіком, дивлячись на нього немиготливими очима.

Такий чотирнадцятий розділ, названий «Мандрівка на Сінгала».

Санскритський оригінал: GRETIL, Kāraṇḍavyūha (вид. P. L. Vaidya, Mahāyāna-sūtra-saṃgrahaḥ, ч. 1, Дарбганґа, 1961)