← Назад до змісту
І.6 Бесіда з Татхаґатою
Розділ 6 — татхаґатасанвадах
Тоді на тому самому зібранні бодгісаттва-магасаттва на ім’я Ратнапані підвівся зі свого сидіння, накинув верхню шату на одне плече, поставив праве коліно на землю, склав долоні в бік Благословенного, вклонився і сказав Благословенному таке: «З якої причини, Благословенний, з’явилася й була явлена така прикмета?» Благословенний відповів: «Це, сину доброго роду, Авалокітешвара надходить зі світової сфери Сукхаваті; це через його прихід я явив і показав таку прикмету.»
Тоді бодгісаттва на ім’я Ратнапані сказав: «Які ж то прикмети? Хай Благословенний покаже». Благословенний відповів: «Коли, сину доброго роду, надходить бодгісаттва-магасаттва Авалокітешвара, тоді розростаються різні дерева бажань, розростаються манґові дерева, безнастанно розквітають квіти кунда, схиляються дерева чампака. З’являються ставки, засипані рясним квітом. Видно там сотні коштовних дерев. Спадають різноманітні дощі квітів, ллються дощі коштовностей, ллються дощі різноманітних самоцвітів, перлів, ваджр, лазуриту, мушель, самоцвітного каменю, коралів, щирого золота, срібла й міді, і спадають дощі небесних тканин. Поблизу тієї самої оселі з’явилися сім коштовностей, а саме: коштовність-слон, коштовність-самоцвіт, коштовність-кінь, коштовність-жінка, коштовність-господар, коштовність-полководець. Отак з’явилися сім коштовностей. Земля виднілася осяяною золотом. А коли бодгісаттва-магасаттва шляхетний Авалокітешвара вийшов зі світової сфери Сукхаваті, тоді вся земля здригнулася шістьма способами.»
у списку бракує колеса
Санскрит каже сапта ратнані — «сім коштовностей», а перелічує шість: гастіратнан маніратнан ашваратнан стріратнан ґригапатіратнан парінаякаратнам. Немає чакраратна — колеса, яке в канонічному наборі стоїть першим. Це пропуск у самому санскритському тексті (видання Вайдьї, з якого взято Ґретіл), а не в перекладі. Класичні сім скарбів чакравартіна: колесо, слон, кінь, самоцвіт, жінка, господар (скарбник), полководець.
Тоді бодгісаттва-магасаттва Ратнапані сказав Благословенному таке: «Чиї то прикмети, Благословенний?» Благословенний відповів: «Це, сину доброго роду, надходить шляхетний Авалокітешвара, бодгісаттва-магасаттва; це його добра прикмета така з’явилася. Коли він ступає, спадає чарівний дощ лотосів.» Тоді Авалокітешвара, узявши тисячепелюсткові лотоси на золотих стеблах, осяйні, наче лазурит, подався туди, де був Благословенний. Прийшовши, він схилив голову до стіп Благословенного й підніс Благословенному ті лотоси: «Ці, Благословенний, надіслані тобі Татхаґатою Амітабга, архатом, досконало пробудженим. Той Татхаґата питає, чи ти вільний від недуги, чи легко тобі, чи перебуваєш у щасливому дотику.» Тоді Благословенний, узявши лотоси, поклав їх ліворуч. Тоді він чинить вихваляння чеснот шляхетного Авалокітешвара: «Яке ж поле діянь звершив ти, Авалокітешвара, завжди перебуваючи серед претів і серед тих, що народилися в Авічі? Серед істот, що народилися в Каласутра й Раурава, у великому пеклі Гаге, у Тапана, у Претаяна, у великому пеклі Аґніґгата, у великому пеклі Шалмалі, у великому пеклі Андгакала, у великому пеклі Шітодака — і так само в інших? Побачивши поле діянь тих істот, що народилися у великому пеклі, я звершив там дозрівання істот, і його ще належить звершувати. Звершивши це, усіх належить утвердити в найвищому досконалому пробудженні. І ти не маєш пробудитися до найвищого досконалого пробудження доти, доки всі істоти, що народилися в невчасних станах по всіх десятьох сторонах довкола, не будуть утверджені в безформній стихії нірвани.»
Тоді бодгісаттва Авалокітешвара, промовивши цю бесіду з питаннями, схилив голову до стіп Благословенного й відійшов убік, а відійшовши, зник у просторі, палаючи, наче вогненна куля.
Сильно!
Такий шостий розділ, названий «Бесіда з Татхаґатою».
Санскритський оригінал: GRETIL, Kāraṇḍavyūha (вид. P. L. Vaidya, Mahāyāna-sūtra-saṃgrahaḥ, ч. 1, Дарбганґа, 1961)