І.7 Оповідь про скупчення заслуги Авалокітешвара

Тоді бодгісаттва Ратнапані мовив Благословенному таке: «Хотів би я запитати, Благословенний, і дістати виклад відповіді на питання: яке ж воно, нагромадження заслуги бодгісаттви-магасаттви Авалокітешвара?» Благословенний сказав: «Слухай, сину доброго роду. Викладу тобі міру того нагромадження заслуги, що постає від вимовляння імені цього бодгісаттви-магасаттви Авалокітешвара. Ось як: припустімо, сину доброго роду, що якісь істоти прислуговують татхаґатам, архатам, досконало пробудженим, числом рівним піщинкам ріки Ґанґи, всілякими небесними квітами калпи, куріннями, пахощами, вінками, мазями, порошками, шатами, парасолями, стягами, дзвониками й корогвами, а також шатами, жебрацькими чашами, ложами й сидіннями, ліками й припасами на час недуги; і те скупчення заслуги, що постає в тих татхаґат, — усе воно вміщується в одному кінчику волосини Авалокітешвара. Ось як: припустімо, сину доброго роду, що впродовж року з дванадцяти місяців над чотирма великими материками вдень і вночі безперервно ллє дощ, — можна було б порахувати кожну краплю. Але, сину доброго роду, нагромадження заслуги Авалокітешвара я порахувати не годен. Ось як: припустімо, сину доброго роду, що великий океан має вісімдесят чотири тисячі йоджан глибини, неозорий у широчині й сягає аж до Вадавамукха, — я міг би порахувати в ньому кожну краплю. Але, сину доброго роду, нагромадження заслуги бодгісаттви-магасаттви Авалокітешвара порахувати неможливо. Ось як: припустімо, сину доброго роду, що на чотирьох великих материках є всілякі чотириногі — леви, тигри, ведмеді, гієни, олені, верблюди, шакали й таке інше, воли й осли, худоба, слони, коні, буйволи, коти й таке інше, — я міг би порахувати в тих чотириногих кожну волосину. Але, сину доброго роду, нагромадження заслуги бодгісаттви-магасаттви Авалокітешвара порахувати неможливо. Ось як: припустімо, сину доброго роду, що якийсь син доброго роду чи дочка доброго роду спорудили б для татхаґат, архатів, досконало пробуджених, числом рівних порошинкам, ступи з небесного золота й коштовностей заввишки в сто тисяч ліктів, а спорудивши, за один день учинили б занурення в дг'яну, — я міг би, сину доброго роду, порахувати скупчення заслуги від спорудження тих золотих і срібних татхаґат. Але, сину доброго роду, нагромадження заслуги бодгісаттви Авалокітешвара порахувати неможливо. Ось як: припустімо, сину доброго роду, що я міг би порахувати кожен листок у лісі Шіршавана, — але нагромадження заслуги Авалокітешвара я порахувати не годен. Ось як: припустімо, сину доброго роду, що всіх жінок і чоловіків, хлопців і дівчат на чотирьох великих материках я утвердив би в плоді входження в потік, у плоді того, хто вертається один раз, у плоді того, хто не вертається, в архатстві та в пратьєка-пробудженні; і те скупчення заслуги, що в них, — воно, як і перше, вміщується в кінчику волосини Авалокітешвара».

Такий сьомий розділ, названий «Оповідь про скупчення заслуги Авалокітешвара».

Санскритський оригінал: GRETIL, Kāraṇḍavyūha (вид. P. L. Vaidya, Mahāyāna-sūtra-saṃgrahaḥ, ч. 1, Дарбганґа, 1961)