Явлення сил Татхаґати

Тоді ті сотні тисяч коті нают бодгісаттв, числом рівні порошинкам тисячного світу, які вийшли з розколин землі, — усі вони, склавши долоні перед Благословенним, сказали Благословенному таке: «Ми, Благословенний, будемо проголошувати цей виклад Дгарми по парінірвані Татхаґати в усіх полях будд: у яких би полях будд Благословенного, де б лише Благословенний не відійшов у парінірвану, — там і там ми будемо його проголошувати. Ми прагнемо, Благословенний, цим єдиним піднесеним викладом Дгарми — щоб тримати його, виголошувати, навчати, проголошувати й записувати».

Тоді численні сотні тисяч коті нают бодгісаттв на чолі з Манджушрі, які мешкають у цій світовій сфері Сага, а також ченці, черниці, миряни й мирянки, деви, наґи, якші, ґандгарви, асури, ґаруди, кіннари, магораґи, люди й нелюди, і численні бодгісаттви-магасаттви, числом рівні піщинкам ріки Ґанґи, сказали Благословенному таке: «Ми теж, Благословенний, будемо проголошувати цей виклад Дгарми по парінірвані Татхаґати — невидимим тілом; перебуваючи, Благословенний, у піднебессі, ми даватимемо почути наш голос, і в тих істот, які не зростили коренів блага, ми зростимо корені блага».

Тоді Благословенний у ту пору звернувся до одного з тих давніх бодгісаттв-магасаттв, провідників громад, великих провідників громад, наставників громад, — до їхнього передового, бодгісаттви-магасаттви, великого провідника громади й наставника громади на ім'я Вішіштачарітра: «Добре, добре, Вішіштачарітра. Саме так вам належить чинити задля цього викладу Дгарми. Ви приведені Татхаґатою до дозрівання».

Тоді Благословенний Шакямуні, Татхаґата, і той Благословенний Прабгутаратна, Татхаґата, архат, досконало пробуджений, що відійшов у парінірвану, — обидва, сидячи на левових престолах усередині ступи, явили усміх і з отворів своїх уст простягли чуття язика. І тими чуттями язика вони сягнули аж до світу Брагма. І з тих чуттів язика виходили численні сотні тисяч коті нают променів. І з кожного окремого променя серед тих променів виходили численні сотні тисяч коті нают бодгісаттв — золотавих барвою, тілами наділених тридцятьма двома прикметами великої людини, посаджених на левових престолах у лоні лотоса. І ті бодгісаттви розійшлися по сторонах і проміжних сторонах у сотні тисяч світових сфер, і, стоячи в піднебессі в усіх сторонах і проміжних сторонах, навчали Дгарми. І достоту як Благословенний Шакямуні, Татхаґата, архат, досконало пробуджений, творить чудо надприродної сили чуттям язика, і Прабгутаратна, Татхаґата, архат, досконало пробуджений, — так само й усі ті Татхаґати, архати, досконало пробуджені, що прибули з сотень тисяч коті нают інших світових сфер і посідали кожен окремо на левових престолах при підніжжях коштовних дерев, творять чудо надприродної сили чуттям язика.

Тоді Благословенний Шакямуні, Татхаґата, архат, досконало пробуджений, і всі ті Татхаґати, архати, досконало пробуджені, творили те накопичення чудесної могуті повних сто тисяч років. А тоді, по проминенні ста тисяч років, ті Татхаґати, архати, досконало пробуджені, знову втягнули ті чуття язика і в одну-єдину мить, миг, хвилину, водночас усі видали великий левиний звук покашлювання, і видали один звук клацання пальцями. І від того великого звуку покашлювання й великого звуку клацання пальцями всі ті сотні тисяч коті нают полів будд, скільки їх у десяти сторонах, задрижали, затремтіли, здригнулися, захиталися, заколивалися, сколихнулися, затряслися, стрепенулися, здвигнулися. І всі істоти в усіх тих полях будд — деви, наґи, якші, ґандгарви, асури, ґаруди, кіннари, магораґи, люди й нелюди — усі вони теж, могуттю будди, лишаючись там-таки, побачили цю світову сферу Сага. І ті сотні тисяч коті нают усіх Татхаґат, посаджених кожен окремо на левових престолах при підніжжях коштовних дерев, побачили й Благословенного Шакямуні, Татхаґату, архата, досконало пробудженого, і того Благословенного Прабгутаратна, Татхаґату, архата, досконало пробудженого, що відійшов у парінірвану й сидить на левовому престолі всередині тієї великої коштовної ступи, посаджений разом із Благословенним Шакямуні, Татхаґатою, — і ті три зібрання побачили це. І, побачивши, вони сповнилися дива, сповнилися чуда, сповнилися піднесення. І так почули вони голос із піднебесся: «Достойні, отам, за незліченними, безмірними сотнями тисяч коті нают світових сфер, є світова сфера на ім'я Сага. У ній — Татхаґата на ім'я Шакямуні, архат, досконало пробуджений. Він оце нині проголошує бодгісаттвам-магасаттвам виклад Дгарми, сутру, звану „Лотос Доброї Дгарми“, велику розлогу, повчання для бодгісаттв, оберігану всіма буддами. Співрадійте йому з глибокими намірами і вклоніться тому Благословенному Шакямуні, Татхаґаті, архатові, досконало пробудженому, і тому Благословенному Прабгутаратна, Татхаґаті, архатові, досконало пробудженому».

Тоді всі ті істоти, почувши з піднебесся такий поклик, лишаючись там-таки, склавши долоні, промовляли слова: «Поклін Благословенному Шакямуні, Татхаґаті, архатові, досконало пробудженому». І кидали вони туди, де ця світова сфера Сага, розмаїті квіти, пахощі, запашні мазі, вінки, притирання, порошки, тканини, парасолі, стяги, прапори й корогви; кидали й різноманітні оздоби, які носили, — намиста, півнамиста, самоцвіти й коштовності, — на діло вшанування Благословенного Шакямуні і Татхаґати Прабгутаратна, а також цього викладу Дгарми «Лотос Доброї Дгарми». І ті квіти, пахощі, запашні мазі, вінки, притирання, порошки, тканини, парасолі, стяги, прапори й корогви, і ті намиста, півнамиста, самоцвіти й коштовності, кинуті ними, прибували до цієї світової сфери Сага. І з тих купищ квітів, пахощів, запашних мазей, вінків, притирань, порошків, тканин, парасоль, стягів, прапорів і корогов, із намист, півнамист і самоцвітних коштовностей у цій світовій сфері Сага — разом із тими сотнями тисяч коті нают інших світових сфер, що злилися з нею воєдино, — над усіма тими Татхаґатами, які там сиділи, у високості, в піднебессі, звідусіль утворилося велике квіткове шатро.

Тоді Благословенний звернувся до тих бодгісаттв-магасаттв на чолі з Вішіштачарітра: «Незбагненна є могутність Татхаґат, архатів, досконало пробуджених, сини доброго роду. Навіть багато сотень тисяч коті нают калп, сини доброго роду, міг би я, задля передання цього викладу Дгарми, мовити численні хвали йому з розмаїтих начал Дгарми — і все ж, мовлячи, я не дійшов би краю чеснот цього викладу Дгарми. Стисло кажучи, сини доброго роду, уся владна велич усіх будд, уся таємниця всіх будд, усе глибоке пристановище всіх будд явлені мною в цьому викладі Дгарми. Тож нині, сини доброго роду, вам належить по парінірвані Татхаґати шанобливо тримати цей виклад Дгарми, навчати його, записувати, виголошувати, проголошувати, плекати й ушановувати. І в якому б місці землі, сини доброго роду, цей виклад Дгарми виголошувався, чи проголошувався, чи викладався, чи записувався, чи обмислювався, чи промовлявся, чи вивчався, чи стояв записаним у книзі — у саду, чи в обителі, чи в домі, чи в лісі, чи в місті, чи при підніжжі дерева, чи в палаці, чи в покої, чи в печері, — у тому місці землі належить спорудити чайтью на честь Татхаґати. Чому ж так? Бо те місце землі слід знати як престол пробудження всіх Татхаґат. І в тому місці землі, слід знати, всі Татхаґати, архати, досконало пробуджені, пробудилися до найвищого досконалого пробудження. І в тому місці землі всіма Татхаґатами обернене колесо Дгарми, і в тому місці землі, слід знати, всі Татхаґати відійшли в парінірвану».

І тоді Благословенний у ту пору виголосив такі ґати:

Незбагненна природа Дгарми тих, хто творить благо світові, утверджених у знанні надзнань, як ті безмежноокі являють чудесну могуть — тут, задля радості всіх втілених.

Сягнувши чуттям язика світу Брагма, випускаючи тисячі променів, дивом сповнилися тут ті, кому показано чудесну могуть, — усі ті, хто вирушив до найвищого пробудження.

І звук покашлювання творять будди, і ті, що творять звук одного клацання пальцями, — вони сповіщають увесь цей світ, у десяти сторонах — оцю світову сферу.

Ці й інші чудеса являють вони на знак своїх чеснот, милосердні до блага інших: як же зрадіють вони в ту пору й триматимуть сутру по згасанні Сугати.

Навіть багато тисяч коті калп міг би я мовити хвалу тим синам Сугати, хто триматиме цю найвищу сутру по парінірвані Провідника світу.

Не було б краю їхнім чеснотам — як немає краю просторовій стихії в усіх сторонах: незбагненними стають чесноти тих, хто завжди тримає цю благу сутру.

Побачив він мене й усіх цих Проводарів, і того Проводаря світу, що згаслий, і всіх цих численних бодгісаттв, і чотири зібрання ним побачено.

І мене він нині цим ублагодовив, і всіх Проводарів ублагодовив, і того Владику Переможців, що згаслий, і всіх інших у десяти сторонах.

І будд прийдешніх та минулих, і тих, що перебувають у десяти сторонах, — усіх їх побачить і добре вшанує той, хто триматиме цю сутру.

Таємне знання найвищих із людей, обмислене на престолі пробудження, — і його теж хутко обмислить той, хто триматиме цю сутру, істинну Дгарму.

Красномовність його стане безмежною, як вітер, що ніде не чіпляється; і в Дгармі, і в значенні знає він тлумачення — той, хто триматиме цю виняткову сутру.

Він завжди розуміє звʼязність сутр — те, що Проводарі мовили з прихованим наміром; і навіть по парінірвані Провідника він знає істинне значення сутр.

Він сяє, наче місяць, рівний сонцю; він стає тим, хто творить світло й осяяння; мандруючи землею туди й сюди, він спонукає багатьох бодгісаттв.

Тож ті бодгісаттви, що мудрі, почувши ці десять хвал, хай тримають мою сутру по моєму згасанні — і не буде в них сумніву щодо пробудження.

Так — двадцятий розділ, названий «Явлення сил Татхаґати», у славному викладі Дгарми «Лотос Доброї Дгарми».

Санскритський оригінал: GRETIL, Saddharmapuṇḍarīkasūtra (вид. P. L. Vaidya, 1960)