Розділ 16. Дослідження пут і визволення

Якщо складені речі мандрують у самсарі — то вічними вони не мандрують, і не-вічними не мандрують; те саме міркування стосується і живої істоти.

Якщо особистість мандрує у самсарі серед скандг, аятан і дгату — її, шукану п’ятьма способами, немає; хто ж тоді буде мандрувати?

Мандруючи від одного привласнення до іншого, була б припиненість буття; а якщо є припиненість і немає привласнення — хто він і що буде мандрувати?

Ніяк не є можливою нірвана складених речей; ніяк не є можливою і нірвана живої істоти.

Не зв’язуються і не звільняються ті, що мають властивість виникати й зникати — складені речі; так само й жива істота не зв’язується і не звільняється.

Якщо привласнення є зв’язуванням, то той, хто має привласнення, не зв’язується; не зв’язується і той, хто не має привласнення; у якому ж тоді стані він зв’язується?

Якби зв’язування могло зв’язувати того, хто має бути зв’язаним, то воно мало б існувати раніше за нього; але цього немає — решту сказано через [аналіз] того, що йде, що пройшло і що має пройти.

Зв’язаний не звільняється, і незв’язаний так само не звільняється; якби зв’язаний звільнявся, зв’язування і звільнення відбувалися б одночасно.

«Я досягну нірвани без привласнення; нірвана буде моєю» — у тих, хто має таке чіпляння, є велике чіпляння за привласнення.

Де немає ні накладання нірвани, ні усування самсари — яка там самсара, яку нірвану там розрізняти?