Тексти › Mūlamadhyamakakārikā › Розділ 17

Розділ 17. Дослідження дії та плоду

karmaphalaparīkṣā · 33 строф · 6 повідомлень
P
karmavādin
опонент, що рятує карму як реальну річ: виклад дгарми і різновидів карми в 17.1–17.5, модель насіння й потоку в 17.7–17.11, доктрина «невтрачання» (avipraṇāśa) в 17.13–17.20
#1pūrvapakṣa

Розум, що приборкує себе і прихильний до інших, сповнений любові — це є дгарма, насіння плоду тут і в потойбіччі.

Найвищим мудрецем сказано, що карма є наміром і тим, що вчинене після наміру; проголошено численні різновиди розрізнення цієї карми.

Те, що тут названо кармою як намір, вважається ментальним; а те, що названо вчиненим після наміру, — є тілесним і словесним.

Мовлення, рухи і ті незупинні, що звуться невиявленими, а також інші невиявлені — так само вважаються зупинними.

Заслуга, що походить від користування, і неблагочестя такого ж роду, а також намір — ці сім дгарм вважаються тими, що проявляють карму.

N
nāgārjuna
автор строф
#2Nāgārjuna
karmavādin писав(-ла):
карма є наміром і тим, що вчинене після наміру

Якщо карма перебуває до часу дозрівання, вона набула б вічності; а якщо припинилася — припинена, який же плід вона породить?

P
karmavādin
опонент, що рятує карму як реальну річ: виклад дгарми і різновидів карми в 17.1–17.5, модель насіння й потоку в 17.7–17.11, доктрина «невтрачання» (avipraṇāśa) в 17.13–17.20
#3pūrvapakṣa
nāgārjuna писав(-ла):
якщо припинилася — припинена, який же плід вона породить?

Той безперервний потік, що розгортається з насіння, починаючи від паростка, — з нього виникає плід; а без насіння він не розгортається.

Оскільки з насіння — потік, а з потоку — виникнення плоду, плід має насіння як попереднє; тому він ні перерваний, ні вічний.

Той потік свідомості, що розгортається з розуму, з нього виникає плід; а без розуму він не розгортається.

Оскільки з розуму — потік, а з потоку — виникнення плоду, плід має карму як попереднє; тому він ні перерваний, ні вічний.

Засобами здійснення дгарми є десять світлих шляхів карми; плодом дгарми тут і в потойбіччі є п’ять властивостей чуттєвої насолоди.

N
nāgārjuna
автор строф
#4Nāgārjuna
karmavādin писав(-ла):
плід має насіння як попереднє; тому він ні перерваний, ні вічний

Якби це уявлення було прийнятним, виникло б багато і великих хиб; тому це уявлення тут не є можливим.

P
karmavādin
опонент, що рятує карму як реальну річ: виклад дгарми і різновидів карми в 17.1–17.5, модель насіння й потоку в 17.7–17.11, доктрина «невтрачання» (avipraṇāśa) в 17.13–17.20
#5pūrvapakṣa
nāgārjuna писав(-ла):
тому це уявлення тут не є можливим

Я ж викладу те уявлення, яке тут є придатним, — оспіване буддами, пратьєкабуддами і шравака́ми.

Як розписка — таким є невтрачання, а карма подібна до боргу; воно є чотирьох видів за дгату і за природою — невизначене.

Воно не може бути усунуте через відмову, а лише через споглядальне розвинення; тому через невтрачання народжується плід карми.

Якби воно усувалося через відмову або через перехід карми, то виникли б хиби, як-от знищення карми та інші.

Із усіх карм — як неоднорідних, так і однорідних — тих, що мають одну дгату, при перевтіленні виникає лише одне [невтрачання].

Воно виникає для кожної окремої карми у видимій дгармі; і навіть коли двоякі плоди дозріли, воно перебуває для всього.

Воно припиняється або через переступ плоду, або через смерть; там слід розрізняти на безпритоковий і притоковий [різновид].

Порожнеча — і не знищення; самсара — і не вічність; невтрачання карми — таку дгарму проголосив Будда.

N
nāgārjuna
автор строф
#6Nāgārjuna
karmavādin писав(-ла):
невтрачання карми — таку дгарму проголосив Будда

Чому карма не виникає? Тому що вона не має самобутності; а оскільки вона не виникла, тому вона й не зникає.

Якби карма існувала за самобутністю, вона була б, без сумніву, вічною; і карма була б невчиненою, бо вічне не вчиняється.

Якби карма була невчиненою, був би страх перед приходом нечиненого; і виникла б хиба перебування поза брахмачар’єю.

Усі без винятку умовні дії суперечили б одна одній — без сумніву; і розрізнення між тим, хто чинить заслугу, і тим, хто чинить гріх, не було б можливим.

І те, чий плід вже дозрів, дозрівав би знову, якби карма була встановленою — тобто якби вона була самобутньою.

Ця карма має природу клеш, а ці клеші не є істинно [сущими]; якщо ж клеші не є істинно [сущими], як могла б карма бути істинно [сущою]?

Карма і клеші проголошені умовами тіл; а якщо ці карма і клеші є порожніми, що ж тоді казати про тіла?

Жива істота огорнута невіданням і пов’язана прагненням; вона є тим, хто вкушає [плід], — і вона ні інша від чинителя, ні та сама, що він.

Оскільки ця карма не виникає з умов і не виникає без умов, тому й чинителя також немає.

Якщо немає ні карми, ні чинителя, звідки взявся б породжений кармою плід? А за відсутності плоду — звідки ж тоді візьметься той, хто вкушає?

Як учитель створив би магічно явленого силою чудотворних здібностей, а магічно явлений створив би іншого, і той знову — ще одного магічно явленого,

Так і чинитель, що має вигляд магічно явленого, — вчинив ту карму; це подібно до того, як одним магічно явленим створено інший — створений магічно явленим.

Клеші, кармічні дії, тіла, чинителі та плоди — мають вигляд міста ґандгарвів, подібні до міражу і сну.

Відповідей: 0

Усі строфи тут справжні й стоять у своєму порядку — форум лише спосіб їх розбити. Жодного дописаного рядка в повідомленнях немає.

Там, де другий голос: це пурвапакша, позиція опонента, яку Нагарджуна викладає своїми словами, щоб далі її розібрати.

ā ṣ ṇ як читати