Розділ 5. Дослідження елементів

Жодного простору не існує до ознаки простору; якби ж він існував до ознаки, випливало б щось, позбавлене ознаки.

Жодного сущого без ознаки ніде не буває; а якщо немає сущого без ознаки — то до чого ж могла б прикладатися ознака?

Ознака не прикладається ні до того, що без ознаки, ні до того, що вже з ознакою; і поза тим, що з ознакою, і тим, що без ознаки, вона теж ніде не прикладається.

А коли ознака не прикладається, те, що мало б бути позначене, теж неможливе; а коли неможливе те, що позначене, неможлива й сама ознака.

Отже, ні позначеного не існує, ні самої ознаки; а відокремлено від позначеного й ознаки — жодного сущого так само не існує.

А якщо сущого немає — чиїм же не-сущим воно могло б бути? І хто ж, будучи відмінним за природою і від сущого, і від не-сущого, розпізнає суще й не-суще?

Отже, ні сущого, ні не-сущого, ні позначеного, ні ознаки; простір — а рівні просторові й решта п’ять елементів.

А ті короткорозумні, що бачать буття і небуття сущих, не бачать блаженного заспокоєння всього, що може бути побачене.