← Назад до змісту
Дослідження вогню та палива
Розділ 10 — аґніндганапарікша
10.1
Якщо паливо — це і є вогонь, тоді діяч і дія — одне; якщо ж вогонь інший, ніж паливо, то він існував би й без палива.
10.2
Він палав би вічно, без причини запалення, починати знову було б марно, і, таким чином, він був би без дії.
10.3
Через незалежність від іншого — він був би без причини запалення, починати знову було б марно, і випливало б, що він палає вічно.
10.4
Тут можуть сказати: те, що палає, — то і є паливо. Але чим же тоді запалюється паливо, коли воно саме тільки цим і є?
10.5
Як інший — не досягне; не досягнувши — не спалить; не спалюючи ж — не згасне; а не згасаючи — лишатиметься з власною ознакою.
10.6
Якби вогонь, інший від палива, досягав палива — то як жінка досягає чоловіка, а чоловік — жінки.
10.7
Нехай би вогонь, інший від палива, досягав палива — якби вогонь і паливо взаємно виключали одне одного.
10.8
Якщо вогонь залежить від палива, а паливо залежить від вогню — то що з них постало першим, відносно чого є вогонь чи паливо?
10.9
Якщо вогонь залежить від палива, то це було б доведенням уже встановленого вогню, а за такого стану й паливо існувало б без вогню.
10.10
Якщо суще, що встановлюється залежно від чогось, установлюється саме в залежності від того, що само має бути встановленим, — то що ж тоді встановлюється залежно від чого?
10.11
Суще, що встановлюється залежно від чогось, — як же воно, ще не встановлене, може залежати? А якщо вже встановлене залежить — то залежність для нього не має сенсу.
10.12
Вогонь не є ні таким, що залежить від палива, ні таким, що не залежить; паливо не є ні таким, що залежить від вогню, ні таким, що не залежить.
10.13
Вогонь не приходить звідкілясь іншого, і в паливі вогню не існує; щодо палива решту сказано через «те, що долається», «пройдене» і «непройдене».
10.14
Паливо не є вогнем, і вогонь — не десь інде, поза паливом; вогонь не володіє паливом, і паливо не в вогні, і він — не в них.
10.15
Через вогонь і паливо роз’яснено порядок «я» і привласнюваного — весь, без залишку, разом із глеком, тканиною та іншим.
10.16
Тих, хто проголошує самосутність «я» і сущого — кожне окремо, — я не вважаю знавцями сенсу вчення.
Санскритський оригінал: GRETIL, Nāgārjuna: Mūlamadhyamakakārikā (введення Douglas Bachman, ред. Richard Mahoney)