← Назад до змісту
Дослідження пут і визволення
Розділ 16 — бандганамокшапарікша
16.1
Якщо складені речі мандрують у самсарі — то вічними вони не мандрують, і не-вічними не мандрують; те саме міркування стосується і живої істоти.
16.2
Якщо особистість мандрує у самсарі серед скандг, аятан і дгату — її, шукану п’ятьма способами, немає; хто ж тоді буде мандрувати?
16.3
Мандруючи від одного привласнення до іншого, була б припиненість буття; а якщо є припиненість і немає привласнення — хто він і що буде мандрувати?
16.4
Ніяк не є можливою нірвана складених речей; ніяк не є можливою і нірвана живої істоти.
16.5
Не зв’язуються і не звільняються ті, що мають властивість виникати й зникати — складені речі; так само й жива істота не зв’язується і не звільняється.
16.6
Якщо привласнення є зв’язуванням, то той, хто має привласнення, не зв’язується; не зв’язується і той, хто не має привласнення; у якому ж тоді стані він зв’язується?
16.7
Якби зв’язування могло зв’язувати того, хто має бути зв’язаним, то воно мало б існувати раніше за нього; але цього немає — решту сказано через [аналіз] того, що йде, що пройшло і що має пройти.
16.8
Зв’язаний не звільняється, і незв’язаний так само не звільняється; якби зв’язаний звільнявся, зв’язування і звільнення відбувалися б одночасно.
16.9
«Я досягну нірвани без привласнення; нірвана буде моєю» — у тих, хто має таке чіпляння, є велике чіпляння за привласнення.
16.10
Де немає ні накладання нірвани, ні усування самсари — яка там самсара, яку нірвану там розрізняти?
Санскритський оригінал: GRETIL, Nāgārjuna: Mūlamadhyamakakārikā (введення Douglas Bachman, ред. Richard Mahoney)