← Назад до змісту

← 16. Дослідження пут і визволення

18. Дослідження самості →

Дослідження дії та плоду

Розділ 17 — кармапхалапарікша

Bāṣpa — імена латинкою
Показати санскрит
Показати всі коментарі

17.1

Розум, що приборкує себе і прихильний до інших, сповнений любові — це є дгарма, насіння плоду тут і в потойбіччі.

17.2

Найвищим мудрецем сказано, що карма є наміром і тим, що вчинене після наміру; проголошено численні різновиди розрізнення цієї карми.

17.3

Те, що тут названо кармою як намір, вважається ментальним; а те, що названо вчиненим після наміру, — є тілесним і словесним.

17.4

Мовлення, рухи і ті незупинні, що звуться невиявленими, а також інші невиявлені — так само вважаються зупинними.

17.5

Заслуга, що походить від користування, і неблагочестя такого ж роду, а також намір — ці сім дгарм вважаються тими, що проявляють карму.

17.6

Якщо карма перебуває до часу дозрівання, вона набула б вічності; а якщо припинилася — припинена, який же плід вона породить?

17.7

Той безперервний потік, що розгортається з насіння, починаючи від паростка, — з нього виникає плід; а без насіння він не розгортається.

17.8

Оскільки з насіння — потік, а з потоку — виникнення плоду, плід має насіння як попереднє; тому він ні перерваний, ні вічний.

17.9

Той потік свідомості, що розгортається з розуму, з нього виникає плід; а без розуму він не розгортається.

17.10

Оскільки з розуму — потік, а з потоку — виникнення плоду, плід має карму як попереднє; тому він ні перерваний, ні вічний.

17.11

Засобами здійснення дгарми є десять світлих шляхів карми; плодом дгарми тут і в потойбіччі є п’ять властивостей чуттєвої насолоди.

17.12

Якби це уявлення було прийнятним, виникло б багато і великих хиб; тому це уявлення тут не є можливим.

17.13

Я ж викладу те уявлення, яке тут є придатним, — оспіване буддами, пратьєкабуддами і шравака́ми.

17.14

Як розписка — таким є невтрачання, а карма подібна до боргу; воно є чотирьох видів за дгату і за природою — невизначене.

17.15

Воно не може бути усунуте через відмову, а лише через споглядальне розвинення; тому через невтрачання народжується плід карми.

17.16

Якби воно усувалося через відмову або через перехід карми, то виникли б хиби, як-от знищення карми та інші.

17.17

Із усіх карм — як неоднорідних, так і однорідних — тих, що мають одну дгату, при перевтіленні виникає лише одне [невтрачання].

17.18

Воно виникає для кожної окремої карми у видимій дгармі; і навіть коли двоякі плоди дозріли, воно перебуває для всього.

17.19

Воно припиняється або через переступ плоду, або через смерть; там слід розрізняти на безпритоковий і притоковий [різновид].

17.20

Порожнеча — і не знищення; самсара — і не вічність; невтрачання карми — таку дгарму проголосив Будда.

17.21

Чому карма не виникає? Тому що вона не має самобутності; а оскільки вона не виникла, тому вона й не зникає.

17.22

Якби карма існувала за самобутністю, вона була б, без сумніву, вічною; і карма була б невчиненою, бо вічне не вчиняється.

17.23

Якби карма була невчиненою, був би страх перед приходом нечиненого; і виникла б хиба перебування поза брахмачар’єю.

17.24

Усі без винятку умовні дії суперечили б одна одній — без сумніву; і розрізнення між тим, хто чинить заслугу, і тим, хто чинить гріх, не було б можливим.

17.25

І те, чий плід вже дозрів, дозрівав би знову, якби карма була встановленою — тобто якби вона була самобутньою.

17.26

Ця карма має природу клеш, а ці клеші не є істинно [сущими]; якщо ж клеші не є істинно [сущими], як могла б карма бути істинно [сущою]?

17.27

Карма і клеші проголошені умовами тіл; а якщо ці карма і клеші є порожніми, що ж тоді казати про тіла?

17.28

Жива істота огорнута невіданням і пов’язана прагненням; вона є тим, хто вкушає [плід], — і вона ні інша від чинителя, ні та сама, що він.

17.29

Оскільки ця карма не виникає з умов і не виникає без умов, тому й чинителя також немає.

17.30

Якщо немає ні карми, ні чинителя, звідки взявся б породжений кармою плід? А за відсутності плоду — звідки ж тоді візьметься той, хто вкушає?

17.31

Як учитель створив би магічно явленого силою чудотворних здібностей, а магічно явлений створив би іншого, і той знову — ще одного магічно явленого,

17.32

Так і чинитель, що має вигляд магічно явленого, — вчинив ту карму; це подібно до того, як одним магічно явленим створено інший — створений магічно явленим.

17.33

Клеші, кармічні дії, тіла, чинителі та плоди — мають вигляд міста ґандгарвів, подібні до міражу і сну.

← 16. Дослідження пут і визволення

18. Дослідження самості →

Санскритський оригінал: GRETIL, Nāgārjuna: Mūlamadhyamakakārikā (введення Douglas Bachman, ред. Richard Mahoney)

ā ṣ ṇ як читати