Сутта про прохання Брахми

Так я чув.

Одного разу Благословенний перебував в Урувелі, на березі річки Неранджари, біля підніжжя баньяна пастухів, невдовзі після повного пробудження.

Тоді, коли Благословенний перебував на самоті в усамітненні, в його розумі виникла така думка:

«Ця Дгамма, якої я досяг, глибока, важка для бачення, важка для розуміння, спокійна, піднесена, недоступна самому лише міркуванню, тонка, пізнавана мудрими.

Але ці люди насолоджуються привʼязаністю, радіють привʼязаності, тішаться привʼязаністю.

Для людей, які насолоджуються привʼязаністю, радіють привʼязаності й тішаться привʼязаністю, важко побачити цей принцип, а саме: це-зумовленість — залежне виникнення.

Так само важко побачити й цей принцип, а саме:

заспокоєння всіх конструювань,
відпускання всіх основ привʼязаності,
згасання жадання,
безпристрасність,
припинення,
ніббана.

Якби я навчав Дгамми, а інші мене не зрозуміли, це було б для мене лише втомою й клопотом».

І тоді Благословенному спали на думку ці строфи, яких він ніколи раніше не чув:

«Те, чого я досяг із такими труднощами,
навіщо тепер проголошувати?
Ті, кого охопили пристрасть і ненависть,
не зможуть легко зрозуміти цю Дгамму.
Вона йде проти течії, тонка,
глибока, важка для бачення, витончена.
Засліплені пристрастю її не побачать,
оповиті масою темряви».

Коли Благословенний так розмірковував, його розум схилявся до бездіяльності, а не до навчання Дгамми.

Тоді Брахма Сахампати, пізнавши своїм розумом думки Благословенного, подумав:

«Світ загине! Світ пропаде! Адже розум Татхагати, араханта, цілковито пробудженого, схиляється до бездіяльності, а не до навчання Дгамми».

І так само швидко, як сильна людина могла б випрямити зігнуту руку або зігнути випрямлену, Брахма Сахампати зник зі світу Брахми й зʼявився перед Благословенним.

Тоді Брахма Сахампати відкрив одне плече своєї верхньої накидки, опустив праве коліно на землю, склав долоні в напрямку Благословенного й сказав:

— Шановний, нехай Благословенний навчає Дгамми! Нехай Щасливий навчає Дгамми!

Є істоти, в очах яких мало пилу. Не почувши Дгамми, вони занепадуть.

Знайдуться ті, хто зрозуміє Дгамму.

Так сказав Брахма Сахампати, а потім додав:

«Колись серед магадгійців зʼявилося
нечисте вчення, вигадане забрудненими людьми.
Відчини двері до Безсмертного!
Нехай вони почують Дгамму,
яку пізнав Бездоганний.
Як людина, що стоїть
на вершині гори,
бачить людей навколо,
так і ти, о мудрий, всевидячий,
піднімись на палац, створений із Дгамми.
Сам вільний від скорботи,
поглянь на людей, занурених у скорботу,
переможених народженням і старінням.
Підведись, герою, переможцю в битві!
Провіднику каравану, вільний від боргу,
мандруй світом.
Нехай Благословенний навчає Дгамми —
знайдуться ті, хто зрозуміє».

Тоді Благословенний, почувши прохання Брахми й керований співчуттям до істот, оглянув світ оком Будди.

Оглядаючи світ оком Будди, Благословенний побачив істот, в очах яких мало пилу, й істот, в очах яких багато пилу; істот із гострими здібностями й зі слабкими здібностями; з добрими якостями й поганими; тих, кого легко навчити, й тих, кого важко навчити; одних, які живуть, бачачи небезпеку в провині та в іншому світі, й інших, які цього не бачать.

Це подібно до ставка з блакитними, червоними й білими лотосами.

Деякі лотоси народжуються у воді, ростуть у воді й залишаються зануреними у воду, живлячись під її поверхнею.

Деякі народжуються у воді й ростуть у воді, але стоять на рівні поверхні води.

А деякі народжуються у воді й ростуть у воді, але піднімаються над нею й стоять, не забруднені водою.

Так само Благословенний, оглянувши світ оком Будди, побачив істот, в очах яких мало пилу, й істот, в очах яких багато пилу; з гострими й слабкими здібностями; з добрими й поганими якостями; тих, кого легко навчити, й тих, кого важко навчити; одних, які живуть, бачачи небезпеку в провині та в іншому світі, й інших, які цього не бачать.

Побачивши це, Благословенний відповів Брахмі Сахампати строфою:

«Відчинені для них двері до Безсмертного.
Нехай ті, хто має вуха, відпустять свою недовіру.
Вважаючи навчання виснажливим,
я раніше не проголошував людям,
о Брахмо,
цю піднесену й тонку Дгамму».

Тоді Брахма Сахампати подумав: «Благословенний дав мені можливість для навчання Дгамми».

Він вклонився Благословенному, обійшов його праворуч і зник на тому самому місці.

Коментар перекладача

Це канонічне пояснення того, чому вчення взагалі було проголошене: Дгамма «глибока, важко побачити», а люди тішаться привʼязаністю. Саме на це вагання спирається Нагарджуна в ММК 24.12.

Той самий епізод розказаний від першої особи в Мн 26 і відкриває Віная, Магаваґґа І.5.

Брахма Сахампаті (Палі: Брагма Сагампаті) — божество зі світу Брахми, яке в суттах неодноразово втручається у вирішальні моменти. Прохання божества тут не додає Будді знання, а дає привід — «можливість для навчання Дгамми».

Урувела — місцевість біля річки Неранджари, де відбулося пробудження; сучасна Бодг-Ґая.

Оригінал: suttacentral.net/sn6.1