Маґандія-сутта

Побачивши Жадання, Невдоволення і Пристрасть,
я не відчув бажання навіть до статевого звʼязку.
Що ж тоді це тіло, наповнене сечею та калом?
Я не хотів би торкнутися його навіть ногою.

— Якщо ти не бажаєш такого скарбу —
жінки, якої прагнули багато царів, —
то скажи: яких поглядів і правил ти дотримуєшся,
якого способу життя і якого становлення навчаєш?

— Маґандіє, — сказав Благословенний, —

Серед учень я не знаходжу такого,
про яке міг би, вхопившись за нього, сказати: «Ось що я проголошую».
Розглядаючи погляди й не хапаючись за жоден із них,
я побачив внутрішній спокій.

— Ти кажеш, мудрецю, — сказав Маґандія, —

що не хапаєшся за ті судження,
які люди сформували й визначили.
Але те, що ти називаєш «внутрішнім спокоєм», —
як мудрі пояснюють його?

— Маґандіє, — сказав Благословенний, —

Не через погляд, не через почуте, не через знання,
не через правила й обітниці, кажу я, приходить очищення.
Але й не через відсутність поглядів, не через відсутність почутого,
не через незнання, не через відсутність правил та обітниць.

Відкинувши все це й ні за що не хапаючись,
умиротворений, ні від чого не залежачи,
не прагне становлення.

— Якщо, як ти кажеш, — сказав Маґандія, —

очищення не приходить ані через погляд, ані через почуте, ані через знання,
ані через правила та обітниці;
але й не через відсутність поглядів, почутого й знання,
не через відсутність правил та обітниць, —

тоді, як на мене, це вчення просто заплутане.
Адже деякі люди вважають, що очищення приходить через погляд.

— Маґандіє, — сказав Благословенний, —

Ти продовжуєш запитувати, спираючись на погляди,
і саме через те, за що ти вхопився, впадаєш у збентеження.
Ти не побачив тут навіть найменшого натяку на те, про що я кажу, —
тому й вважаєш це заплутаним.

Той, хто вважає себе рівним,
вищим або нижчим,
саме через це вступає в суперечки.

Для того ж, хто не хитається
серед цих трьох визначень,
немає думки:
«Я рівний» або «Я вищий».

Що сказав би такий брахман:
«Це істина»?

І з ким сперечався б, кажучи:
«Це неправда»?

Для того, в кому немає ані «рівного», ані «нерівного»,
з ким могла б виникнути суперечка?

Залишивши домівку й мандруючи без оселі,
мудрець не заводить близьких привʼязаностей у селищі.

Вільний від чуттєвих бажань,
нічого не висуваючи наперед,
він не повинен вступати з людьми
в суперечки.

Те, від чого він відсторонився, мандруючи світом,
він не повинен знову хапати
й перетворювати на предмет тверджень.

Як лотос, що виріс у воді,
не забруднюється водою та мулом,

так само мудрець, який говорить про спокій,
вільний від жадібності,
не забруднюється
ані чуттєвими бажаннями, ані світом.

Той, хто досяг знання,
не вимірює себе поглядами чи думками,
бо він не складається з них.

Його не ведуть ані вчинки, ані почуте;
його не затягнути
в жодне утверджене переконання.

Для того, хто звільнився від привʼязаності до сприйняття,
немає пут.

Для звільненого мудрістю
немає оман.

Але ті, хто вхопився за сприйняття й погляди,
ходять світом,
постійно стикаючись один з одним.

Маґандія-сутта — девʼята.

Коментар перекладача

Коментарі під окремими строфами належать англійському перекладачеві — Бгіккху Суджато (Бгіккху Суджато); вони не є частиною сутти. Показати їх усі разом можна чіпом угорі.

Ця сутта та Снп 4.3 — дві найвиразніші памʼятки «безпоглядної» позиції Аттхакаваґґа, на яку спирається Нагарджуна в ММК 13.8.

Мара — уособлення смерті й спокуси; його дочки Танга, Араті та Раґа — Жадання, Невдоволення та Пристрасть.

Оригінал: suttacentral.net/snp4.9