Пожертва Дгарми

Тоді Шакра серед великого зібрання сказав Будді: «Шанований! Хоч я й чув від Будди та від Манджушрі сотні тисяч сутр, я ще ніколи не чув такої сутри — незбагненної, з вільною божественною силою, що остаточно визначає істинну сутність. Як я розумію зміст сказаного Буддою, якщо якісь істоти почують цю Дгарму сутри, повірять їй і зрозуміють, приймуть і триматимуть, читатимуть і промовлятимуть, то неодмінно здобудуть цю Дгарму без сумніву, — а що вже казати про тих, хто чинитиме, як тут сказано?

Така людина зачиняє брами всіх лихих доль і відчиняє брами всього доброго; будди завжди бережуть і пам'ятають її; вона впокорює чужі вчення, розбиває й нищить ворожнечу Мара; вона плекає пробудження, спокійно перебуває на місці пробудження й ступає слідами, якими йшов Татхаґата. Шанований! Якщо хтось прийме й триматиме цю сутру, читатиме й промовлятиме її та чинитиме, як тут сказано, — я з усім своїм почтом підноситиму йому пожертви й служитиму йому; і хоч би де була ця сутра — у селищі чи в місті, у горах, у лісі чи в пустищі, — я з усім почтом прийду туди, щоб слухати й приймати Дгарму;

і тих, хто ще не вірить, спонукаю зродити віру, а тих, хто вже вірить, боронитиму».

Будда сказав: «Добре, добре, Шакра! Усе так, як ти кажеш, — і я радію з тобою. Ця сутра широко проповідує незбагненне найвище, рівне-незрівнянне цілковите пробудження будд минулого, майбутнього і теперішнього. Тому, Шакра, якщо добрий чоловік або добра жінка приймуть, триматимуть, читатимуть і промовлятимуть цю сутру й підноситимуть їй пожертви, то тим самим піднесуть пожертву буддам минулим, прийдешнім і нинішнім. Шакра!

Уяви, що три тисячі великих тисяч світів повні татхаґат — густо, наче цукрова тростина й бамбук, очерет, рис і коноплі, наче суцільні хащі;

і якщо добрий чоловік або добра жінка цілу кальпу чи трохи менше за кальпу з пошаною й шанобою, з хвалою й пожертвами підноситимуть їм усе, що дає спокій, а по відході тих будд із кожного цілого тіла-релікви зведуть ступу із семи коштовностей — завширшки й завдовжки на цілий світ чотирьох материків, заввишки до неба Брагма, з осяйним шпилем-оздобою — і всіма квітами й пахощами, намистами, прапорами й корогвами, музикою, найтоншою й найпершою, цілу кальпу чи трохи менше за кальпу підноситимуть їй пожертви, — як гадаєш, Шакра, чи багато заслуг посадить така людина?

»

Шакра сказав: «Багато, Шанований! Тих заслуг і чеснот не вичерпати, навіть якби розповідати про них сотні тисяч мільйонів кальп».

Будда сказав Шакра: «Знай: коли добрий чоловік або добра жінка почують цю сутру незбагненного визволення, повірять їй і зрозуміють, приймуть і триматимуть, читатимуть і чинитимуть за нею, — їхніх заслуг буде більше, ніж у того. Чому? Бо з неї постає пробудження всіх будд; а ознака пробудження не має меж і міри — і через це заслуга незмірна».

Будда сказав Шакра: «Незліченні незчисленні кальпи тому був у світі будда на ім'я Цар Лікування (Бгайшаджяраджа), Татхаґата, гідний пожертв, цілком і всюди прозрілий, досконалий у знанні й діянні, добре ушлий, знавець світу, найвищий муж, приборкувач мужів, учитель богів і людей, будда, Шанований. Світ його звався Велика Велич, кальпа звалася Велич, а вік того будди був двадцять малих кальп. Громада його слухачів налічувала тридцять шість сотень мільйонів нают, а громада бодгісаттв — тисячу двісті мільйонів. Шакра!

Того часу був цар, що обертає колесо, на ім'я Коштовний Покров (Ратначчхаттра); він мав сповна сім коштовностей і володів чотирма материками. Було в царя тисяча синів, гожих, відважних і міцних, здатних упокорити будь-якого ворога.

«Тоді Коштовний Покров (Ратначчхаттра) разом зі своїм почтом підносив пожертви Татхаґаті Царю Лікування (Бгайшаджяраджа), даючи йому все, що дає спокій, — і так повних п'ять кальп. А коли минуло п'ять кальп, він сказав своїй тисячі синів: „Ви теж, як і я, підносьте пожертви Будді з глибокого серця“. І тисяча синів, прийнявши веління батька-царя, підносила пожертви Татхаґаті Царю Лікування (Бгайшаджяраджа) ще повних п'ять кальп, даючи йому все, що дає спокій. Один із синів того царя, на ім'я Місячний Покров (Чандраччхаттра), сидів самотою й міркував: „Чи є пожертва, ліпша за цю?“

І силою будди голос із неба промовив: „Добрий чоловіче! Пожертва Дгарми перевершує всі пожертви“. Той одразу спитав: „Що ж таке пожертва Дгарми?“ Небожитель відповів: „Піди спитай Татхаґату Царя Лікування (Бгайшаджяраджа) — і він широко розповість тобі про пожертву Дгарми“.

«І тієї ж миті царевич Місячний Покров (Чандраччхаттра) пішов до Татхаґати Царя Лікування (Бгайшаджяраджа), схилив голову йому до ніг, став збоку й сказав Будді: „Шанований! Серед усіх пожертв найліпша — пожертва Дгарми. Що ж таке пожертва Дгарми?“ Будда сказав: „Добрий чоловіче!

Пожертва Дгарми — це глибокі сутри, проповідані буддами, у які всьому світові важко повірити й важко їх прийняти, тонкі й важкі для бачення, чисті й незаплямовані, які не здобути самим лише розрізняльним обмірковуванням; вони належать до скарбниці Дгарми бодгісаттв і запечатані печаттю дгарані; вони ведуть до невороття, звершують шість досконалостей, добре розрізняють зміст, узгоджені з Дгармою пробудження і стоять над усіма сутрами; вони вводять у велику доброзичливість і співчуття, віддаляють від діянь Мара і від усіх хибних поглядів;

вони узгоджені з Дгармою причин і умов: немає ні я, ні особи, ні живої істоти, ні тривання життя; порожнеча, безознаковість, недіяння, незродження; вони здатні посадити живих істот на місце пробудження й обернути колесо Дгарми; боги, наґи й духи, ґандгарва та інші однаково хвалять і славлять їх; вони здатні ввести живих істот у скарбницю Дгарми будд і зібрати в них усю мудрість мудреців і святих; вони проповідують шлях, яким ідуть усі бодгісаттви;

спираючись на зміст істинної сутності всіх дгарм, вони ясно проголошують Дгарму про невічність, страждання, порожнечу, безсамість і згасання; вони здатні врятувати всіх істот, що зламали заборони; демонів Мара, послідовників чужих учень і тих, хто чіпляється в жадобі, вони змушують жахнутися; будди, мудреці й святі однаково їх вихваляють; вони відвертають від страждання народження й смерті й показують блаженство нірвани; їх проповідують будди десяти сторін і трьох часів;

якщо хтось почує такі сутри, повірить їм і зрозуміє, прийме й триматиме, читатиме й промовлятиме, а силою вправного засобу розрізнить і роз'яснить їх живим істотам, ясно й виразно покаже їх — заради того, щоб уберегти Дгарму, — це й зветься пожертвою Дгарми. А ще: щодо всіх дгарм чинити так, як сказано; йти за дванадцятьма ланками причинності; відійти від усіх хибних поглядів; здобути терпіння до незродження; твердо знати, що немає ні я, ні живої істоти, — і при тому не суперечити й не сперечатися щодо причин, умов і плоду відплати, полишивши все, що зветься моїм;

спиратися на зміст, а не на слово; спиратися на мудрість, а не на свідомість; спиратися на сутри остаточного змісту, а не на сутри неостаточного змісту; спиратися на Дгарму, а не на особу; йти за ознакою дгарм, у яку нема куди ввійти й до якої нема куди вернутися; через те, що незнання остаточно згасає, остаточно згасають і всі складники, і аж до того, що, оскільки остаточно згасає народження, остаточно згасають старість і смерть; отак споглядати дванадцять ланок причинності, які не мають ознаки вичерпання, і більше не зроджувати поглядів — це й зветься найвищою пожертвою Дгарми“».

Будда сказав Шакра: «Царевич Місячний Покров (Чандраччхаттра), почувши таку Дгарму від будди Царя Лікування (Бгайшаджяраджа), здобув лагідне й покірливе терпіння. Він одразу зняв із себе коштовні шати й оздоби тіла, підніс їх Будді в пожертву і сказав Будді: „Шанований! Коли Татхаґата відійде, я чинитиму пожертву Дгарми й боронитиму Істинну Дгарму. Нехай же велич і сила твоя зі співчуттям підтримає й утвердить мене, щоб я зміг упокорити ворожнечу Мара і плекати діяння бодгісаттви“. Будда знав, що замислило його глибоке серце, і провістив йому: „Ти в останні часи боронитимеш місто Дгарми“.

Шакра! Тоді царевич Місячний Покров (Чандраччхаттра), побачивши чистоту Дгарми й почувши провістя будди, з віри покинув дім і плекав добрі дгарми; невдовзі, завдяки завзяттю, він здобув п'ять надприродних сил, ступив на шлях бодгісаттви, здобув дгарані й нестримне красномовство. По відході того будди він силою здобутих надприродних сил, утримування Дгарми й красномовства повних десять малих кальп розносив і поширював колесо Дгарми, яке обернув Татхаґата Цар Лікування (Бгайшаджяраджа).

Ченець Місячний Покров (Чандраччхаттра), боронячи Дгарму, чинив ревно й завзято — і вже в тому самому тілі навернув сто мільйонів людей і утвердив їх у невороті до найвищого, рівного-незрівнянного цілковитого пробудження; чотирнадцять нают людей глибоко зродили серце слухача й пратьєкабудди; а незліченні істоти народилися серед богів. Шакра! Чи ж був той цар Коштовний Покров (Ратначчхаттра) кимось іншим? Нині він уже став буддою на ім'я Татхаґата Коштовне Полум'я;

а тисяча синів того царя — це тисяча будд Щасливої кальпи: від Кракуччханда, що першим здобув стан будди, і до останнього Татхаґати на ім'я Ручі. А ченець Місячний Покров (Чандраччхаттра) — це я сам. Отак, Шакра: знай цю суть — пожертва Дгарми серед усіх пожертв найвища й найбільша, перша й незрівнянна. Тому, Шакра, підноси Будді пожертву Дгарми».