Вхід у браму недвоїстої Дгарми

Тоді Вімалакірті сказав зібраним бодгісаттвам: «Шановні! Як бодгісаттва входить у браму недвоїстої Дгарми? Хай кожен скаже про це, як йому до вподоби».

У зібранні був бодгісаттва на ім'я Владний у Дгармі (Дгармешвара); він сказав: «Шановні! Народження і згасання — двоє. Дгарми споконвіку не народжуються, а отже й тепер не згасають; хто здобув це терпіння до незродження дгарм — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Той, що Береже Чесноту, сказав: «Я і моє — двоє. Через те, що є я, є й моє; а якби не було я, не було б і мого — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Незмигний сказав: «Приймання і неприймання — двоє. Якщо дгарми не приймати, її не можна здобути; а що її не можна здобути, то немає ні брання, ні покидання, ні чинення, ні діяння — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Вершина Чесноти сказав: «Бруд і чистота — двоє. Хто бачить справжню природу бруду, у того немає ознаки чистоти, і він іде за ознакою згасання — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Добра Зоря (Сунакшатра) сказав: «Оцей рух і оця думка — двоє. Де немає руху, там немає думки; де немає думки, там немає розрізнення. Хто це наскрізь розуміє — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Добре Око сказав: «Єдина ознака і безознаковість — двоє. Хто знає, що єдина ознака і є безознаковість, і при тому не хапається й за безознаковість, той входить у рівність — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Дивна Рука (Субагу) сказав: «Серце бодгісаттви і серце слухача — двоє. Хто споглядає, що ознака серця порожня, наче мана й перетворення, у того немає ні серця бодгісаттви, ні серця слухача — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Пушя сказав: «Добре і недобре — двоє. Хто не зроджує ні доброго, ні недоброго, входить у межу безознаковості й розуміє її наскрізь — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Лев (Сінга) сказав: «Провина і заслуга — двоє. Хто наскрізь бачить природу провини, для того вона не відмінна від заслуги; хто ваджровою мудрістю розтинає цю ознаку і не має ні пут, ні визволення — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Лев'ячий Намір сказав: «Те, що з течіями, і те, що без течій, — двоє. Хто здобув рівність усіх дгарм, у того не постає думки ні про течії, ні про їх відсутність; він не чіпляється за ознаку й не спиняється в безознаковості — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Чисте Розуміння сказав: «Складене і нескладене — двоє. Хто полишив усяку лічбу, у того серце, наче простір; хто чистою мудрістю ні на що не натикається — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Нараяна сказав: «Світ і те, що поза світом, — двоє. Природа світу порожня — вона і є те, що поза світом; у ній немає ні входження, ні виходу, ні переливання, ні розсіяння — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Добрий Намір сказав: «Народження-і-смерть і нірвана — двоє. Хто бачить природу народження-і-смерті, для того немає народження-і-смерті, немає ні пут, ні визволення, ні горіння, ні згасання. Хто так розуміє — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Явне Бачення сказав: «Вичерпання і невичерпання — двоє. Чи дгарма вичерпується до кінця, чи не вичерпується — і те, і те є ознака невичерпності; ознака невичерпності і є порожнеча, а в порожнечі немає ні ознаки вичерпання, ні ознаки невичерпання. Хто так входить — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Всеохоронний сказав: «Я і не-я — двоє. Якщо вже й „я“ не можна здобути, то як здобути „не-я“? Хто бачить справжню природу „я“, у того двоє більше не постає — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Блискавичний Бог сказав: «Відання і невідання — двоє. Справжня природа невідання і є відання; але й за відання не можна вхопитися. Хто полишив усяку лічбу і в цьому рівний, без двох, — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Радісний Зір сказав: «Форма і порожнеча форми — двоє. Форма і є порожнеча — не тому, що форма згасає й стає порожнечею, а тому, що природа форми сама собою порожня. Так само й відчуття, уявлення, спонуки та свідомість: свідомість і порожнеча свідомості — двоє, свідомість і є порожнеча — не тому, що свідомість згасає й стає порожнечею, а тому, що природа свідомості сама собою порожня. Хто це наскрізь розуміє — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Ознака Світла сказав: «Відмінність чотирьох стихій і відмінність стихії простору — двоє. Природа чотирьох стихій і є природа стихії простору: як порожня передня межа й порожня задня межа, так порожня й середня. Хто здатен отак знати природу стихій — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Дивний Намір сказав: «Око і форма — двоє. Хто знає природу ока й до форм не має ні жадання, ні гніву, ні затьмарення, у того це зветься спокоєм-згасанням. Так само вухо і звук, ніс і запах, язик і смак, тіло й дотик, розум і дгарми — двоє; хто знає природу розуму й до дгарм не має ні жадання, ні гніву, ні затьмарення, у того це зветься спокоєм-згасанням. Хто спокійно в цьому перебуває — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Невичерпний Намір (Акшаяматі) сказав: «Даяння і звертання заслуги на всевідання — двоє. Природа даяння і є природа звертання заслуги на всевідання. Так само приписи, терпіння, завзяття, споглядальне зосередження, мудрість і звертання заслуги на всевідання — двоє: природа мудрості і є природа звертання заслуги на всевідання. Хто в цьому входить в єдину ознаку — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Глибока Мудрість сказав: «Оця порожнеча, оця безознаковість і оце нечинення — двоє. Порожнеча і є безознаковість, безознаковість і є нечинення; а де порожнеча, безознаковість і нечинення, там немає ні серця, ні наміру, ні свідомості. Для кого одна брама визволення і є три брами визволення — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Корінь Спокою сказав: «Будда, Дгарма і громада — двоє. Будда і є Дгарма, Дгарма і є громада; ці Три Коштовності всі мають ознаку нескладеного й рівні просторові, і всі дгарми такі самі. Хто здатен іти за цим — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Безперешкодне Серце сказав: «Тіло і згасання тіла — двоє. Тіло і є згасання тіла. Чому? Бо в того, хто бачить справжню ознаку тіла, не постає ні бачення тіла, ні бачення згаслого тіла; тіло і згасле тіло — не двоє, і між ними немає розрізнення. Хто в цьому не жахається й не лякається — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Найвище Добро сказав: «Діяння тіла, мови й наміру — двоє. Ці три діяння всі мають ознаку нечинення: тіло має ознаку нечинення — отже й мова має ознаку нечинення; мова має ознаку нечинення — отже й намір має ознаку нечинення; а коли ці три діяння мають ознаку нечинення, то й усі дгарми мають ознаку нечинення. Хто отак здатен іти за мудрістю нечинення — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Поле Заслуг сказав: «Діяння заслуги, діяння провини й нерухоме діяння — двоє. Справжня природа цих трьох діянь і є порожнеча, а в порожнечі немає ні діяння заслуги, ні діяння провини, ні нерухомого діяння. У кого ці три діяння не постають — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Квіткова Велич сказав: «Двоє, що постає з „я“, — ось це і є двоє. У того, хто бачить справжню ознаку „я“, не постає двох дгарм; хто не спиняється на двох дгармах, у того немає свідомості; у кого немає нічого усвідомленого — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Скарбниця Чеснот сказав: «Ознака здобування — ось це і є двоє. Де нічого не здобувають, там немає ні брання, ні покидання; у кого немає ні брання, ні покидання — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Найвищий Місяць (Чандроттара) сказав: «Темрява і світло — двоє. Де немає ні темряви, ні світла, там немає й двох. Чому? Це наче ввійти в зосередження, де згасли відчуття й уявлення: там немає ні темряви, ні світла; такі самі й ознаки всіх дгарм. Хто рівно в це входить — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Рука з Коштовною Печаттю сказав: «Тішитися нірваною і не тішитися світом — двоє. Хто не тішиться нірваною й не гидує світом, у того немає двох. Чому? Бо коли є пута, тоді є й визволення; а коли пут споконвіку немає, хто ж шукатиме визволення? Де немає ні пут, ні визволення, там немає ні втіхи, ні відрази — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Цар з Перлиною на Тімені сказав: «Правильний шлях і хибний шлях — двоє. Хто перебуває на правильному шляху, той не розрізняє, що хибне, а що правильне. Хто полишив ці двоє — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Бодгісаттва Той, що Радіє Істинному, сказав: «Істинне і неістинне — двоє. Хто бачить істинно, той і істинного не бачить — що вже казати про неістинне? Чому? Бо це видно не тілесним оком: побачити може лише око мудрості, а це око мудрості не бачить і не не-бачить — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Коли всі ці бодгісаттви сказали кожен своє, вони запитали Манджушрі: «Що ж є входження бодгісаттви в браму недвоїстої Дгарми?»

Манджушрі сказав: «Як на мій намір: щодо всіх дгарм — ні слова, ні мовлення, ні показування, ні усвідомлення, і полишити всі запитання й відповіді — ось це і є вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Тоді Манджушрі запитав Вімалакірті: «Ми всі вже сказали кожен своє; хай тепер шановний скаже, що є входження бодгісаттви в браму недвоїстої Дгарми».

Тоді Вімалакірті змовчав і не сказав ані слова.

Манджушрі захоплено мовив: «Добре, добре! Аж до того, що немає ні письмен, ні мови, — ось це і є справжній вхід у браму недвоїстої Дгарми».

Коли проповідувався цей розділ про входження в браму недвоїстої Дгарми, п'ять тисяч бодгісаттв із того зібрання всі ввійшли в браму недвоїстої Дгарми і здобули терпіння до незродження дгарм.