Additional commentary
Сховати ієрогліфи
孔德之容，惟道是從。
Форма великої 德 -- лише слідувати 道,
孔，空也，惟以空為德，然後乃能動作從道。
Велика -- це порожнеча. Лише коли приймаєш порожнечу за 德, лише тоді можна діяти і слідувати 道.
Тобто форма порожньої 德, або форма 德 порожнечі. Цей рядок підійшов би і до буддистського тексту. Приймати порожнечу за чесноту -- це воно. Правильний погляд полягає в баченні порожньості всіх речей. Цікаво, що Ван Бі використовує 空 як позначення порожнечі -- те саме, чим буддисти позначають порожнечу (санскр. śūnyatā). Див. Сінь Сінь Мінь.
道之為物，惟恍惟惚。
道, як 物, лише туманне, лише примарне.
恍惚無形，不繫之歎。
Туманне й примарне, без форми -- вигук про непривʼязаність.
惚兮恍兮，其中有象；
Примарне, 兮! Туманне, 兮! У ньому в середині є образ;
恍兮惚兮，其中有物。
Туманне, 兮! Примарне, 兮! У ньому в середині є 物.
А ось тут якраз розходження з буддистським баченням: у буддизмі немає жодної сталої речі, навіть у «найвищому»: усе порожнє від власної природи.
以無形始物，不繫成物，
Починає 物 через безформне, не привʼязуючись завершує 物,
萬物以始以成，而不知其所以然，
усі 物 починаються і завершуються {через нього}, але не знають через що це стається,
故曰，恍兮惚兮，惚兮恍兮，其中有象也。
тому сказано: «Туманне, 兮! Примарне, 兮! Примарне, 兮! Туманне, 兮! В середині нього є образ».
Втім, Ван Бі тримається більш буддистського прочитання, ніж оригінал: наявність речі в безформному він пояснює лише можливістю цієї речі існувати.
窈兮冥兮，其中有精；
Глибоке, 兮! Темне, 兮! У ньому в середині є 精;
窈、冥，深遠之歎，深遠不可得而見。
Глибоке й темне -- це вигук про глибоке й далеке. Глибоке й далеке -- неможливо побачити.
然而萬物由之，其可得見，以定其真。
Проте всі 物 походять з нього -- і через них воно стає видимим, чим і встановлюється його 真.
故曰，窈兮冥兮，其中有精也。
тому сказано: «Глибоке, 兮! Темне, 兮! У ньому в середині є 精».
其精甚真，其中有信。
Його 精 надзвичайно 真, в ньому в середині є достовірність.
信，信驗也。
Достовірність -- це підтверджуваність, засвідчена перевіркою.
物反窈冥，則真精之極得，萬物之性定。
Коли 物 повертаються до глибокого і темного, тоді 極 真 精 досягається, визначається 性 всіх 物.
故曰，其精甚真，其中有信也。
Тому сказано: «його 精 надзвичайно 真, в ньому в середині є достовірність».
自古及今，其名不去，
Від давнини і аж донині його імʼя не зникає,
至真之極，不可得名，無名則是其名也。
Не можна дати імені 極 真, безіменне -- це його імʼя.
自古及今，無不由此而成，
Від давнини і аж донині -- все склалось через це,
故曰，自古及今，其名不去也。
тому сказано: «від давнини і аж донині його імʼя не зникає».
以閱眾甫。
Щоб спостерігати первісну множину.
眾甫，物之始也。以無名說萬物始也。
Первісна множина -- це початок речей. Через безіменне пояснюється первісна множина.
吾何以知眾甫之狀哉？以此。
Яким чином я знаю вигляд первісної множини? Через це.
此上之所云也。
Це те, що було сказано вище.
言吾何以知萬物之始於無哉，以此知之也。
Мовиться: яким чином я знаю, що початок усіх речей в небутті? Завдяки цьому я й знаю.
Chapter 22 →