Additional commentary
Сховати ієрогліфи
聖人無常心，以百姓心為心。
聖人 не має постійного 心, він бере 心 народу за своє 心.
動常因也。
У своїх діях завжди слідує за {іншими}.
Слідує за 物.
善者，吾善之；不善者，吾亦善之，
З 善 я 善, з не善 я також 善;
各因其用則善不失也。
Коли щодо кожного слідують за тим, у чому він може бути корисним, тоді 善 не втрачається.
德善。
Це є 德 善.
無棄人也。
Не відкидає людей.
信者，吾信之；
Тим, хто заслуговує на довіру, — я довіряю;
不信者，吾亦信之，
тим, хто не заслуговує на довіру, — я також довіряю,
德信。
це і є 德 щирості.
聖人在天下，歙歙，為天下渾其心，
Коли 聖人 перебуває в Піднебессі, він поступливий-поступливий, заради Піднебесся змішує своє 心 {з іншими},
百姓皆注其耳目，
усі люди спрямовують очі й вуха на нього,
各用聰明。
Кожен використовує свій слух і зір (свою здатність розрізняти).
聖人皆孩之。
聖人 ставиться до всіх як до дітей.
皆使和而無欲，如嬰兒也。
Усіх робить гармонійними і без бажань, як немовлят.
夫天地設位，聖人成能，
Адже Небо і Земля встановлюють порядок, а 聖人 здійснює можливості,
Світ має обʼєктивні закони (день/ніч, пори року, ландшафт). Це «позиції». Але самі по собі вони — лише статика. 聖人 — це той, хто розуміє ці закони та діє відповідно до них, дозволяючи можливості здійснитись.
人謀鬼謀，
народ міркує, духи міркують,
Тобто для прийняття рішення застосовуються як людські знання (тобто раціональний досвід), так і трансцендентні (на кшталт ворожіння). Під трансцендентними знаннями можна також розуміти, що рішення витримує і людський розрахунок, і невидимі наслідки.
百姓與能者，
народ бере участь у здійсненні можливостей,
Народ і здібні перебувають у взаємній опорі — здібні виникають із народу, народ функціонує завдяки здібним.
能者與之，資者取之，
ті, хто здатні, надають це, а ті, хто потребують засобів, отримують їх,
Здібна людина інвестує свій інтелект чи силу («надає»), а той, хто має капітал чи кошти, приймає цю дію і зосереджує її в засобах.
能大則大，資貴則貴，
Якщо спроможність велика — {становище} велике; якщо 資 є 貴 — {становище} 貴.
Якщо відповідності нема — вона не тримається.
物有其宗，事有其主，
物 мають своє 宗, справи мають свого володаря,
Це як у розділі 47.
如此則可冕疏充目而不懼於欺，
тоді можна мати шапку з китицями, що закриває очі, і не боятися обману,
У «Записах про обряди Дая Старшого» (大戴禮記), розділ 子張問入官, говориться:
「古者冕而前旒，所以蔽明也；統絖塞耳，所以弇聰也。」
«У давнину носили вінець із китицями спереду, щоб затінити зір; вуха затикали ватою, щоб приглушити слух.»
Те саме в «Книзі Хань» (漢書), у життєписі Dōngfāng Shuò:
「冕而前旒，所以蔽明；黈纊充耳，所以塞聰。」
«Вінець із китицями спереду — щоб затінити зір; жовта шовкова вата у вухах — щоб приглушити слух.»
• 冕 перед очима нагадував: не дивись на заборонене, не спокушайся виглядом, не суди за зовнішнім.
• 黈纊 у вухах нагадував: не слухай пліток, лестощів, наклепів, не піддавайся емоціям через слова інших.
黈纊塞耳而無戚於慢，
жовту вату з шовку, щоб закривати вуха і не засмучуватись через зневагу,
又何為勞一身之聰明，以察百姓之情哉。
навіщо виснажувати власні проникливість і 明, щоб досліджувати 情 народу?
夫以明察物，物亦競以其明應之，
Адже якщо за допомогою 明 досліджувати 物, 物 також змагаються у 明 у відповідь,
以不信察物，物亦競以其不信應之。
якщо з недовірою дивитись на 物, 物 також відповідають недовірою.
夫天下之心，不必同其所應，
Адже 心 Піднебесся не обовʼязково реагують на речі однаково,
不敢異則莫肯用其情矣。
якщо не насмілюються бути іншими — ніхто не погодиться проявляти свій 情.
甚矣，害之大也，
Яка ж велика шкода від цього.
莫大於用其明矣，
Немає більшого лиха, ніж вживати свою 明,
夫在智則人與之訟，
адже якщо покладаєшся на 智 — люди з ним сперечаються,
在力則人與之爭，
коли покладаєшся на силу — люди з нею борються,
智不出於人而立乎訟地，則窮矣。
якщо 智 не виходить з {інших} людей, але сперечається, тоді все заходить у глухий кут.
力不出於人而立乎爭地，則危矣。
Якщо сила не походить з {інших} людей, але бореться, тоді це небезпечно.
未有能使人無用其智力乎己者也，
Ще не було того, хто міг би зробити так, щоб люди не вживали свого розуму й сили проти нього,
如此則己以一敵人，而人以千萬敵己也。
якщо так, тоді сам він один бореться проти людей, а люди тисячами і тьмами борються проти нього.
若乃多其法網，煩其刑罰，塞其徑路，攻其幽宅，
Якщо ж примножувати сітки законів, ускладнювати покарання, блокувати їхні стежки і дороги, атакувати їхні укриття,
則萬物失其自然，百姓喪其手足，鳥亂於上，魚亂於下，
тоді всі 物 втрачають свою 自然, народ втрачає свої руки і ноги, птахи метушаться вгорі, риби метушаться внизу,
是以聖人之於天下，歙歙焉，心無所主也，
тому 聖人 в Піднебессі поступливий-поступливий у всьому, 心 не має місця для володіння,
為天下渾心焉，意無所適莫也。
його 心 злито з Піднебессям, а воля ні до чого не привʼязана.
無所察焉，百姓何避，
Якщо нема що досліджувати — чого ж народ уникатиме?
無所求焉，百姓何應，
Якщо нічого не вимагають — на що ж народ відповідатиме?
無避無應，則莫不用其情矣。
Якщо нема ані уникання, ані примусу відповідати, тоді всі виявляють свій 情.
人無為舍其所能而為其所不能，
Тоді люди не залишають те, що вміють, щоб робити те, чого не вміють,
Діяти 性 — це вроджена вмілість.
舍其所長而為其短，
не відкидають свого сильного, щоб займатися слабким,
Ніхто не змушений міняти свою природну силу на неприродну роль.
如此，則言者言其所知，行者行其所能，
якщо так, тоді мовці говорять те, що знають, а діячі роблять те, що можуть,
І не бояться.
百姓各皆注其耳目焉，吾皆孩之而已。
Кожен із народу спрямовує свої вуха і очі туди, а я ставлюсь до всіх як до дітей, і тільки.